Хортиця знаходиться в місті Запоріжжя, Україні.
Зрозуміти Хортиця — найбільший острів на Дніпрі та найбільший річковий острів у Європі. Розташований у районі міста Запоріжжя нижче Дніпрогесу, унікальний природний та історичний комплекс. Протягнутий з північного заходу на південний схід, довжина 12,5 км та ширина 2,5 км. Площа острову сягає 2,5 тис. гектарів. У 2007 році був названий одним з «Семи чудес України». Хортиця є історико-культурним заповідником, частиною геологічного заказника «Дніпровські пороги». Острів є колискою зародження українського козацтва.
Острів розсікає води Дніпра на два рукави — Нове Дніпро і Старе Дніпро. Долина Дніпра у районі Хортиці є єдиною ділянкою порогової частини річки, що зберігся. Хортиця й острови, що прилягають до неї оголошені геологічним заказником «Дніпровські пороги».
Історія
За даними археологічних досліджень, цей острів населений вже з епохи палеоліту. Зокрема, тут можна знайти і пам'ятники ранніх слов'ян: залишки поселень, могильники племен черняхівської культури та антів. Острів відвідував давньогрецький історик Геродот. На острові Геродот записав легенду про родоначальника скіфів, сина Геркулеса і Табіті, зміїної богині.
У 1223 році Хортиця була місцем збору руських князів перед битвою з татаро-монголами на річці Калці.
Але найславетнішими часами для цих територій, мабуть, все ж так, були часи існування славетного лицарства — запорозького козацтва. Тут на невеличкому острові Мала Хортиця (біля острова Хортиця) у 1552-58 роках князь Дмитро Вишневецький побудував «укріплений городок» — фортецю. Вона стала праобразом всіх майбутніх січей.
Після Вишневецького, за різними джерелами на Хортиці побували такі козацькі ватажки як Яків Шах, Петро Конашевич-Сагайдачний, Марк Жмайло, Іван Сулима. Біля острова Хортиця, в січні 1648 року, починалося повстання козаків під проводом Богдана Хмельницького.
Не залишила поза своєю увагою цей острів і армія Російської імперії. В часи російсько-турецької війни 1735-39 років на прилеглих біля нього територіях, та безпосередньо на ньому була споруджена система укріплень — так званих редутів, для прикриття армії. А вже на, згадуваному, острові Мала Хортиця побудована суднобудівна верф. В той час біля Хортиці перебувало 408 кораблів різних типів, і в наші часи багато цих суден лежать на дні Дніпра, під товщею води. Археологи заповідника змогли підняти, дослідити й реставрувати декілька з них, зокрема, «Козацький човен», «Бригантину» та «Дубок».
У XVIII ст. Хортиця стає місцем козацьких промислів, тут вони облаштовували свої господарства — зимівники, де займалися мисливством, скотарством землеробством та бджолярством, але особливо популярним, звичайно, було рибальство.
Після розгрому Січи царськими військами 5 червня 1775 року Хортиця як подарунок Катерини ІІ дісталася князю Потьомкіну. У 1789 році Потьомкін передав острів до казни, а через рік у Хортиці з'явилися нові господарі — німці-меноніти.
Колонізуючи січові місця, цариця планувала знищити волелюбний дух Запоріжжя. Її розрахунки виправдалися: колоністи по-варварськи знищували вікові дібрави, липові гаї, зарості диких груш. Торгівля лісом була однією з найбільш прибуткових статей доходу. У грудні 1916 року німці, що жили на Хортиці, продали острів Олександрівській міській управі за 772 тисячі 350 рублів.
Хортицю часто відвідували видатні люди. На її схилах є тропа великого Кобзаря, що побував тут у серпні 1843 року. У 1878 році сюди приїжджав композитор М. В. Лисенко, у 1880-му І. Є. Рєпін з юним Валентином Сєровим. У 1891 році Хортицю відвідав Максим Горький, трохи пізніше — Іван Бунін.
У 1927 році прямо напроти північних скель острова починалося будівництво Дніпрогесу. З 1930 територія острова стає майданчиком для випробовування нових ідей Всесоюзного науково-дослідного інституту електрифікації сільського господарства, і поступово вкривається мереживом полів, садів, ферм та селищ.
Із серпня 1941 по листопад 1943 острів Хортиця був окупований німецькими військами.
Після Другої Світової війни, у 1958 році, увага до Хортиці з боку держави вилилась у оголошення острову Хортиця пам'яткою природи місцевого значення.
1965 рік — Хортиця стає Державним історико-культурним заповідником, який у 1994 році отримує статус Національного.
Ландшафт На острові зустрічаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові і хвойні ліси та луки.
Найбільша за площею рівнинна частина острова зазнала максимального втручання людини. Раніше вона майже повністю була вкрита степовою рослинністю. Зараз північна частина острова вкрита штучними листяними та хвойними насадженнями, центральна зайнята сільськогосподарськими угіддями. Лише 25% території острова займають природні біоценози.
Вузькою смугою уздовж берега простягаються залишки різнотравно-типчаково-ковилових степів та чагарникових заростей. Подекуди зустрічаються невеликі ділянки лучних степів та невеликі висячі болітця (у місцях вклинювання ґрунтових вод).
Степ зазнав найбільшого впливу людської діяльності. Нині справжній — різнотравно-типчаково-ковиловий степ можна побачити на Хортиці тільки по схилах балок та уздовж східного й західного узбережжя, де дивом збереглися безцінні степові осередки. Угруповання ковили волосистої, найкрасивішої, пірчастої та мигдалю низького занесені до Зеленої книги України (тобто книги рідкісних рослинних угруповань). Крім того, усі види ковили (а їх на Хортиці 5) занесено до Червоної книги України.
На Хортиці поширені три підтипи степової рослинності: петрофітний (кам'янистий) степ; справжній різнотравно-типчаково-ковиловий степ (узбережжя, схили балок); лучний степ (на узліссях байрачних лісів, в пониззях).
Флора і фауна
Всього на Хортиці росте біля 960 видів рослин. У балках ростуть залишки лісу (байраки), де переважають татарський клен, дуб, в'яз, чорна і срібляста тополя, груша. Більша частина острову вкрита молодим штучним лісом з сосни і клену. Всього у заповіднику близько 10 багатовікових дерев і кілька десятків дубів віком у 100 років і більше (найстаріші з них — 300-річні), є і сторічна груша. Знаменитому запорізькому дубові (що знаходиться поза о. Хортиця), на думку істориків і біологів, — трохи більше 500 років.
Під деревами ростуть чагарники — бузина чорна, різні види глоду та шипшини, барбарис звичайний, а також слива степова та колюча (терен). Внаслідок значної зімкнутості крон по днищу балок травостій часто майже відсутній. Ранньою весною цвітуть пшінка, різні види рясту, фіалки, конвалія звичайна, проліска дволиста та занесені до Червоної книги України тюльпан дібровний, рябчик руський, брандушка різнокольорова й рястка Буше.
У байраках південної частини острова мешкають більше 30 видів ссавців, 120 видів птахів, 10 видів плазунів, 5 видів земноводних. Найчисельніші серед пернатих — водоплавні (крижні, чирки, лиски). Саме у байраках можна зустріти хижих птахів — яструбів, канюків, соколів, сову, совку та хатнього сича (троє останніх полюють вночі, тому побачити їх значно важче). Взимку серед чагарників можна часто побачити занесеного до Червоної книги сірого сорокопуда, на прольоті іноді відмічаються орел-карлик, малий та великий підорлики, також занесені до Червоної книги України.
Знайшли притулок на острові ондатри, лисиці, зайці, куниці, іноді запливають лосі.
Серед безхребетних в байраках зустрічається багато видів комах, що охороняються: красотіл пахучий, вусач мускусний, жук-олень, стрічкарка велика червона, бражники (дубовий, скабіозовий і Мертва Голова).
Клімат Клімат — атлантично-континентальний, з вираженими в літній період посушливими суховійними явищами, які в окремі роки виявляються особливо інтенсивно. Літо тепле, зазвичай починається в перших числах травня і триває до початку жовтня, охоплюючи період близько п'яти місяців. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. У середньому, висота сніжного покриву становить 14 см, найбільша — 35 см.
Середня річна температура +9,0 °C, середня температура в липні +22,8 °C, а в січні —4,9 °C.
За умовами забезпеченості вологою територія Хортиці належить до посушливої зони. Середньорічна кількість опадів становить 443 мм, а випаровування з поверхні суходолу — 480 мм, з водної поверхні — 850 мм. При цьому влітку часто спостерігаються зливи, що сильно розмивають поверхню ґрунту.
Відносна вологість повітря о 13 годині становить 60 %, найменша — 40 % — спостерігається в липні — серпні.
Переважні напрямки вітру в теплий період — північний і північно-східний, у холодний період — північно-східний і східний. Середня швидкість вітру становить 3,8 м/сек, посилюючись до 4,2 м/сек на околицях міста. Максимальна швидкість вітру, до 28 м/сек, спостерігається один раз на 15-20 років.
Щороку, у середньому, острів вкрито туманом 45 днів на рік. Найбільше число туманів — 60 на рік.
Як дістатись
Із Запоріжжя: маршрутне таксі № 46. Йде від зупинки вул. Олімпійська (Космічний мікрорайон) до зупинки вул. Піщана (Ленінський район) через залізничний вокзал Запоріжжя-1 та центральний автовокзал. Проїжджає весь проспект ім. Леніна. Вийти потрібно на зупинці магазин Молодіжний і пройти через парк та арочний міст на о. Хортицю до музею 2 км. тролейбус № 3. Йде від Кінцевої зупинки Південного мікрорайону до зупинки вул. Піщана (Ленінський район) через залізничний вокзал Запоріжжя-1 та центральний автовокзал. Проїжджає весь проспект ім. Леніна. Вийти потрібно на зупинці магазин Молодіжний і пройти через парк та арочний міст на о. Хортицю до музею 2 км. маршрутне таксі № 93. Йде від зупинки торговельний центр Ашан (Жовтневий район) до зупинки вул. Піщана (Ленінський район). Вийти потрібно на зупинці магазин Молодіжний і пройти через парк та арочний міст на о. Хортицю до музею 2 км. маршрут № 50. Йде від зупинки проспект Металургів (Ленінський район) через острів Хортицю вул. Щасливу (Правий берег) та ДніпроГЕС по колу до проспекту Металургів. Вийти потрібно на зупинці біля Музею історії запорозького козацтва і пройти 500 метрів безпосередньо до музею. (на жаль цей маршрут не є достатньо стабільним). Крім того до зупинки магазин Молодіжний можна дістатись з Бородінського мікрорайону маршрутним таксі № 15.
Вартість поїздки громадським транспортом до Хортиці — 10,5 грн.
Тривалість у дорозі близько 1 години. Відстань 12,9 км від центрального автовокзалу.
Плата/Дозвіл на відвідування
Вхідна плата на самостійний огляд: Дорослі — 24 грн Діти шкільного віку, студенти (за наявністю студентського квитка) — 12 грн Пенсіонери, інваліди (за наявністю посвідчення) — 12 грн Тематичні екскурсії мають окрему плату (в залежності від кількості учасників та тематики від 60 до 1500 грн)
Транспорт
Що відвідати
Чим зайнятись Можна покататись на велосипеді, який можна взяти на прокат. Здійснити сплав на човні по Дніпру навколо острову. Подивитись реконструкцію бою козаків. Відвідати тематичні екскурсії і розглянути архітектуру Запорізької Січі. Покупатись влітку в річці, насолоджуватись флорою та фауною острову.
Що купувати Є різноманітні сувеніри — магніти, булави і інша козацька атрибутика.
Де поїсти На острові Хортиця: Ресторан «Козацьке подвір'я» — тел. (067) 614-0-614; (061) 223-0-700; Національний клуб «Запорозька Січ» — тел. (061) 224-59-79; 224-79-79; Кафе «Козацька залога» — тел. (061)701-24-81; (067)619-50-60 Ресторан «Національ» — тел. 286-53-78; 212-79-59
Де розважитись
Де зупинитись Нічліг На острові Хортиця: SPA готель «Пектораль» — тел. (061) 286-54-65; (099) 949-80-00, www.pectoral.in.ua Готельно-ресторанний комплекс «Хортиця» — тел. (061) 286-53-85 Санаторій-профілакторій «Запорізький трансформаторний завод» — тел. (061) 270-33-05 Санаторій-профілакторій «Запоріжсталь» — тел. (061) 286-53-12; (бух.) 286-53-15 Санаторій-профілакторій «Дніпроспецталь» — тел. (061) 286-53-96 В м. Запоріжжя: Готель «Four Points by Sheraton» — тел. (050)-323-89-5 Готель «Reikartz» — тел. (061) 228-44-90 Готель «Україна» — тел. (061) 289-04-04 Готель «Інтурист» — тел. (061) 223-0-500; (061) 223-0-564
Застереження