Ангіоспа́зм (також вазоспа́зм; від грец. angeion — судина та spasmos — судома, спазм) — патологічний стан, що характеризується раптовим та тимчасовим звуженням просвіту артерій або артеріол внаслідок тривалого скорочення гладеньких м'язів судинної стінки. Ангіоспазм призводить до зменшення кровопостачання тканин і розвитку тимчасової або стійкої ішемії.

Етіологія та патогенез В основі патогенезу ангіоспазму лежить порушення нейрогуморальної регуляції судинного тонусу, дисбаланс між вазоконстрикторними (наприклад, ендотелін, тромбоксан) та вазодилатуючими речовинами (зокрема, оксид азоту, простациклін), а також підвищена чутливість гладеньком'язових клітин судин до судинозвужувальних подразників.

Основними чинниками розвитку ангіоспазму є: Судинні та системні захворювання: атеросклероз, гіпертонічна хвороба, артеріїт, синдром Рейно. Травми та крововиливи: травматичні ураження судин, субарахноїдальний крововилив (часта причина церебрального вазоспазму). Психоемоційні та нейрогенні фактори: сильний стрес, больовий шок (рефлекторний ангіоспазм). Зовнішні та фармакологічні впливи: переохолодження, куріння, вживання спиртних напоїв, дія деяких лікарських препаратів (наприклад, етанолу, ерготаміну, триптанів) чи наркотичних речовин (кокаїну).

Клінічні форми Залежно від локалізації уражених судин виділяють кілька клінічних форм: Церебральний ангіоспазм: звуження артерій головного мозку, яке супроводжується головним болем, запамороченням, нудотою, осередковими неврологічними симптомами та загрожує розвитком ішемічного інсульту. Коронарний спазм (вазоспастична стенокардія, стенокардія Принцметала): спазм коронарних артерій серця, що викликає напад стискаючого болю за грудниною у стані спокою та може призвести до інфаркту міокарда. Периферичний ангіоспазм: спазм судин кінцівок (спостерігається при синдромі Рейно), який проявляється зблідненням, онімінням і болем у пальцях рук чи ніг під дією холоду або стресу.

Діагностика Діагностика ангіоспазму базується на клінічних проявах та інструментальних дослідженнях: Ультразвукова доплерографія (зокрема, транскраніальна допплерографія для оцінки швидкості кровотоку в судинах мозку). Селективна ангіографія: «золотий стандарт» для візуалізації ділянок звуження судинного просвіту. КТ-ангіографія та МР-ангіографія. Електрокардіографія (ЕКГ): фіксація транзиторного підйому сегмента ST під час нападу вазоспастичної стенокардії.

Лікування Терапія ангіоспазму спрямована на усунення судинного спазму, нормалізацію кровотоку та лікування основного захворювання: Блокатори кальцієвих каналів (наприклад, німодипін при церебральному вазоспазмі; амлодипін, дилтіазем при коронарному спазмі) — є основними препаратами для розслаблення гладенької мускулатури судин. Нітрати (зокрема, нітрогліцерин) — для швидкого купування гострого коронарного спазму. Спазмолітичні засоби та дезагреганти. Хірургічне лікування: при стійкому церебральному вазоспазмі після крововиливів застосовують ендоваскулярну балонну дилатацію або внутрішньоартеріальне введення вазодилакаторів.

Рекомендується також відмова від куріння, уникнення переохолоджень та мінімізація стресових чинників.

Див. також Вазоконстрикція Стенокардія Принцметала Синдром Рейно Ішемія

Примітки

Джерела

Ангіоспазм // Фармацевтична енциклопедія.