Любомир Т. Винник ( псевдонім CATO; нар. 7 травня 1943, с. Камінне, Дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх) — швейцарський журналіст, письменник, художник, картуніст, фотограф, член Союзу журналістів Швейцарії та Міжнародної Федерації журналістів, член Спілки письменників ШвейцаріїLubomir Winnik .

Біографія Любомир Т. Винник народився 7 травня 1943 року в селі Камінне на Прикарпатті у родині заможних селян. Свідоцтва про народження не збереглося, імовірнішими місцями його народження можуть бути с.Отинія, с. Незвисько або с. Марківці. Навчався в школі у селі Більшівці. За період навчання відзначився успіхами у конструюванні діапроектора. За це школа відправила обдарованого учня у Коломию до станції юних техніків. У середині 1950-х років опинилися на Донеччині в Вуглегірськ, де закінчив студію образотворчого мистецтва, де працював фотокореспондентом газети «Труд строителя» на шахті «Горлівка-Глибока».

У 1960 р. навчається в Одеській морській школі, а відтак відбуває службу в Чорноморському флоті. Протягом 1966-1970 років працював у газетах «Радянська Верховина», «Прикарпатська правда» та «Вільна Україна» та кінокореспондент Львівського обласного телебачення.

16 вересня 1971 року виїздить з України. У Польщі працює журналістом у журналі «Stolica», «Szpilki», «Za i przeciw», «Persperktywy», «Heinal mariackij», «Nasze zdrowie». Колекція фотографій Варшави з 1971-1973 рр. знаходиться в Fundacja Ośrodka KARTA.

Від жовтня 1973 року живе у Швейцарії. Здобуває освіту в Інституті імені Гете. Працює журналістом та фотографом. Знімає для швейцарського телебачення DRS. Був заступником головного редактора швейцарської (німецькомовної) газети «Schwiezerziet».

Є автором книг: «Quo imus?» «Куди йдемо?» , «Jedem Teufel seine Hölle» «Кожному дідькові своє пекло», «Der Totgesagte der Wolfsschanze» ; «За крок від Содому», «У затінку Венери» . «Napoleon war mein Lehrmeister».

Виставки відбулись в Україні: по дві у Коломиї та Львові, одна в Івано-Франківську і Чернівцях. 2002 рік — м. Львів, галерея Василя Пилип'юка, фотовиставка «Мій Опфікон»; 2010 рік — м. Коломия, Музей історії міста, фотовиставка «Подорожі з 26 країн світу»; 2011 рік — м. Коломия, Музей історії міста, виставка картуну; 2011 рік — м. Львів, Музей Ідей, виставка картуну в рамках Форуму видавців; 2012 рік — м. Івано-Франківськ, Художня галерея Національної спілки художників України, виставка картуну та фотографії; 2012 рік — м. Чернівці, Німецький дім, виставка картуну та графіки.

Нагороди

Золота медаль Європи «За досягнення в мистецтві» (1982 р., Баден-Баден, Німеччина). Нагорода «За заслуги перед Прикарпаттям» (2012 р., Івано-Франківськ).

Посилання Про ХХ століття й українську дійсність ЛЮБОМИР Т. ВИННИК: ПРО КАРТУНИ, САЛО ТА ГУЦУЛІВ Любомир Т. Винник: «Нагорода від Прикарпаття для мене — це додатковий стимул допомагати Україні здобувати світове визнання» ЧОТИРИ МОВИ Й ОДНА ШВАЙЦАРІЯ Любомир Т. ВИННИК: "Через те, що з поляками розмовляв польською мовою, мене звинуватили у «зраді радянської батьківщини» Любомир Винник підкорює Львів Любомир Т. Винник: «Нагорода від Прикарпаття для мене — це додатковий стимул допомагати українцям і країні здобувати світове визнання» Філіжанка кави з Любомиром Винником (Lubomir T. Winnik) Любомир Винник знову відвідав Коломию Презентував виставку робіт Любомир Винник Багатогранний Любомир Винник Зустріч Любомира Винника з учнями ЗОШ № 1 У Коломиї відкрилась виставка картуна і графіки Lubomir T. Winnik (Любомир Т. Винник): «Коломийці у Швайцарії» Любомир ВИННИК: «Для найменшого успіху на чужині треба перескочити тисячі колод, кинутих під ноги» В Україні критикує, а в Європі хвалить Любомир Т. Винник. У затінку Венери (про книжку) Spaziergang durch die Wolfsschanze

Примітки