Цай Веньцзі (*177 — †239) — китайська поетеса та композиторка часів династій Пізня Хань та Цзінь.
Життєпис Народилася у 177 році в містечку Ченлювей префектури Юй (частина території сучасної провінції Хенань). Донька Цай Юна, письменника та композитора. Отримала гарну освіту. У 192 році вступила в шлюб, проте чоловік незабаром помер. У 195 році розпочався хаос у державі, викликаний смертю канцлера Дун Чжо. Цим вирішили скористатися племена хуннів, що вдерлися на територію Китаю. Цао була захоплена ворогом. У полоні вона стала дружиною вождя хунну Лю Бао, народивши від нього двох синів.
У 207 році її викупив її родич канцлер Цао Цао. При поверненні на батьківщину сини Цао Вень-цзи залишилась у хуннів. У Китаї вона ще раз одружилася. Останні роки життя Цао залишалася при дворі Ца Цао та його синів. Обставини смерті невідомі.
Творчість Написала довгий вірш («Вісімнадцять пісень флейти кочівника») про своє перебування в полоні у кочівників Хунну, використовуючи пентасилабічну форму, яку також можна було зустріти в народних піснях. Відомими також є два її твори з однією назвою «Поема скорботи і гніву». Деякі вірші Цао Вень-цзи створювалися для виконання під музику.
Джерела Kang-i Sun Chang,Haun Saussy,Charles Yim-tze Kwong (1999). Women writers of traditional China: an anthology of poetry and criticism. Stanford University Press.