«Межигі́р'я» — колишня приватна резиденція Віктора Януковича в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, яку він займав з 2002 по 2014 роки. З 1935 до 2007 року Межигір'я було державною урядовою резиденцією, поки не було виведено в приватну власність. 2012 року Державне управління справами за сто тисяч гривень на рік орендувало у фірми «Танталіт» приміщення, облаштувавши його для офіційних зустрічей. 14 липня 2023 року, згідно з законом, який Верховна Рада України ухвалила у другому читанні, Межигір'я повернуте у державну власність та стане парком-пам'ятником«Межигір'я» стане парком-пам'яткою: Парламент підтримав відповідний законопроєкт. Jul 14 at 17:02«Межигір'я» під Києвом стане парком-пам'ятником: рішення Верховної Ради. 15.07.2023, 00:41.

Природні умови Межигір'я розташоване на правому, високому березі річки Дніпро, дуже пересіченому ярами. Берег поріс лісом, основні деревні породи — граб, сосна, дуб, вільха, біла акація. Здебільшого ліс порослевий і молодий, проте є місця зі 100-літніми дубами і соснами. Є зоопарк, качина ферма, фазанарій, стайня, кілька озер з качками і лебедями.

Зоопарк займає досить велику територію, на якій розташовані вольєри зі страусами, оленями, кабанами, муфлонами, антилопами, фазанами, але особливу цінність являють червонокнижні дрохви і степові журавлі. Ліс у Межигір'ї в багатьох місцях порубаний, у двох — над набережною, де було зрубано дерева, вже почалися осипи. Є два унікальних дуби, один обхватом 6,5 м (вік 500 років) і другий — з обхватом 5 м (вік близько 400 років), а також старовинний клен обхватом 3,70 м і віком понад 100 років. Ці дерева за всіма параметрами повинні бути взяті під охорону як пам'ятки природи.

Сама ж територія Межигір'я, на думку громадських екологічних організацій, повинна бути оголошена регіональним ландшафтним парком або ландшафтним заказником національного значення і стати місцем відпочинку жителів Києва і загалом усіх громадян України.

Діяльність Офіційно орендована Віктором Януковичем земля площею 1,8 га з новозбудованим будинком площею 620 м² знаходяться в оточенні земельної власності ТОВ «Танталіт» (129 га) та благодійного фонду «Відродження України» (7,6 га), на території якого, за словами Януковича, знаходиться його «клубний будинок». Інтернет-видання «Українська правда» у своєму журналістському розслідуванні оприлюднило низку документів, що підтверджують зв'язок між організаціями-орендаторами та членами родини й оточенням Януковича. 140-гектарний комплекс «Межигір'я» огороджений п'ятиметровим парканом з довжиною периметра 54 км. На його території розташовано яхтовий причал, кінний клуб, тир, тенісний корт та інші розважально-туристичні комплекси, а також мисливські угіддя.

Журналісти та політики називають «Межигір'я» символом корупції президентського масштабу і «музеєм корупції». Оренда одного гектара в «Межигір'ї» обходилася Януковичу в 314 гривень на місяць.

Зранку 22 лютого 2014 року резиденція Межигір'я була відкрита для преси у зв'язку з тим, що Віктор Янукович залишив Київ . Вхід контролювали співробітники Держохорони разом із Самообороною Майдану, які стояли на варті по периметру задля недопущення мародерства та вандалізму. Зокрема, на території журналісти виявили документи, що містять підтвердження отриманих і виданих хабарів та підтверджують великі масштаби витрат на розбудову резиденції; окрім того, на території резиденції знайшли зброю та бібліотеку рідкісних книг, серед яких «Апостол» Івана Федорова, «Мінея загальна» Інокентія Гізеля, «Апостол» Михайла Сльозки, Євангеліє 1704 року та інші раритети.

23 лютого 2014 Верховна Рада України прийняла постанову про передачу «Межигір'я» у державну власність.

Радянська урядова резиденція

До 10 квітня 1786 року на території сучасної резиденції діяв Межигірський монастир, заснування якого сягає ще княжої доби, ліквідований за указом російської імператриці Катерини II. Вже наступного року монастир підпалили, як гадають, за наказом тієї ж Катерини II, про що пізніше писав український поет Тарас Шевченко: «Як цариця з Нечосою Києвом ходила і Межигірського Спаса вночі запалила». Наприкінці XIX діяльність монастиря відновлена. Закритий більшовиками 1923 року. Протягом 1923—1931 років будівлі монастиря використовував керамічний технікум, з 1928 року — інститут. Колишні келії монастиря заселила комуна бойчукістів. 1931 року інститут переведено до Києва. Того ж року знищено іконостас Спасо-Преображенського соборуВечерський В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. — К.: НДІТІАМ — Головкиївархітектура, 2002. — c. 103—104.. З перенесенням столиці Української Радянської Соціалістичної Республіки з Харкова до Києва в 1934 році виникла потреба у заміській резиденції для високопоставлених чиновників. Місцем для резиденції другого секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева було обрано територію колишнього Межигірського монастиря.

Політбюро в квітні 1935 року видало указ про знищення всього комплексу, що було виконано в тому ж році. Під час знесення під землею була виявлена ​​колекція рукописних книг. Висловлювалися припущення, що виявлені книги були з втраченої бібліотеки Ярослава Мудрого або більш пізнього періоду — епохи Війська Запорозького. Знайдений скарб нібито був знищений за наказом наркома НКВС та за сумісництвом очільника спецкомісії з ліквідації київських культових споруд Всеволода Балицького. За іншими свідченнями стародавні фоліанти були заховані на території резиденції. Від монастирського комплексу залишилася тільки криниця. Після 1935 року на територію колишнього Межигірського монастиря, де може залишатися недосліджений культурний шар, історики і археологи жодного разу допущені не були.

За часів СРСР «Межигір'я» було резиденцією Павла Постишева, Станіслава Косіора, Микити Хрущова та Володимира Щербицького. Кожний наступний господар руйнував особняк попередника і зводив натомість новий. Під час німецької окупації виконувала роль резиденції рейхскомісара України Еріха Коха.

Протягом радянського періоду місцезнаходження резиденції приховувалося від громадськості.

6 липня 1991 року в межигірській резиденції проходила офіційна зустріч президента СРСР Михайла Горбачова з канцлером ФРН Гельмутом Колем.

Виведення у приватну власність

Оренда

Вступивши на посаду прем'єр-міністра в 2002 році, Віктор Янукович безоплатно отримав з фонду держмайна будинок № 20 площею 325 м² на території резиденції. 1 квітня 2003 року Янукович за посередництва донецького благодійного фонду «Відродження України» орендував будинок № 20 і 3 га землі. Згідно з угодою, вартість оренди — 3,14 гривень на місяць за сотку, термін — 49 років, мета — «здійснення заходів щодо сприяння реалізації загальнодержавних і міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного положення».

У березні 2005 року заступник генпрокурора звернувся до Господарського суду Києва з приводу відчуження резиденції в інтересах уряду та фонду держмайна. 10 травня позов було задоволено на користь держави, а 20 травня рішення вступило в законну силу. 23 листопада 2006 року, за прем'єрства Януковича, Вищий господарський суд скасував рішення, яким розривався договір оренди. Справа була передана на повторний розгляд до Господарського суду Києва. 5 березня 2007 року представниця уряду Віктора Януковича Олена Лукаш відкликала позов.

Приватизація

Згідно з газетою «Дело», що послалася на інформацію Державного управління справами, 9 липня 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав секретний указ № 148, в якому говорилося: «Урядова дача на території комплексу відпочинку Пуща-Водиця надається в користування главі Кабміну Віктору Януковичу». Пізніше цей документ не з'явився ні на сайті глави держави, ні в інших відкритих джерелах інформації. Єдине офіційне підтвердження цьому було дано газеті Державним управлінням справами, яке пояснило, що комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» включає в себе базу відпочинку «Пуща-Водиця» і резиденцію «Межигір'я».

Газета відзначила, що в той же час, 9 липня, на сайті президента з'явився інший документ — указ, якому він зобов'язав прем'єр-міністра виконати рішення РНБО і забезпечити фінансування дострокових виборів. Газета припустила, що стався торговий обмін влади на державну дачу. Наприкінці лютого 2008 року Янукович підтвердив, що живе в будинку в Межигір'ї, присудженому йому указом президента від 2006 року. За даними Державного управління справами, резиденція займає 136,8 га. По периметру вона обмежена п'ятиметровим залізним парканом і охороняється оперативниками «Титана». Янукович заявив, що використовує лише один із будинків, площею 250 м², оточений 1,5 га землі. В інтерв'ю «Бі-Бі-Сі» він сказав, що живе в Межигір'ї з 1999 або 2000 року.

11 липня 2007 року Янукович видав розпорядження уряду № 521, згідно з яким національна акціонерна компанія «Надра України» отримала державну резиденцію і територію 137 га у «Межигір'ї». За «Надра України» відповідає міністерство екології, яке очолював Василь Джарти — колишній керівник виборчого штабу Януковича. Незабаром «Надра України» уклала бартерний обмін з компанією «Медінвесттрейд», після чого уряд затвердив обмін резиденції на дві будівлі на Парковій алеї в Києві. «Медінвесттрейд», в свою чергу, продав придбану резиденцію компанії «Танталіт». У той час ціна майна оцінювалася в 1 мільярд гривень (200 мільйонів доларів).

Спроби оскарження

Заснована в Донецьку компанія «Медінвесттрейд» подавала позов про неправомірність відчуження і програла його 22 жовтня 2007 року. Так само вони програли апеляцію — тобто в законну силу вступив судовий вердикт, який фіксував правомірність дій з виведенням «Межигір'я» з державної власності.

У травні 2008 року Міністерство внутрішніх справ оголосило в розшук директора «Медінвесттрейда» Геннадія Герасименка, який, на думку міністерства, був залучений до схеми виведення резиденції з державної власності. 12 лютого 2008 року Ющенко підписав указ, згідно з яким управління державної охорони перестало охороняти «Межигір'я».

Після призначення прем'єр-міністром Юлії Тимошенко її кабінет скасував указ, який передав резиденцію фірмі «Надра України», повернувши її під контроль уряду. У березні 2008 року генпрокурор Олександр Медведько написав Тимошенко, що дії посадових осіб «Надра України» з обміну резиденції «Межигір'я» були законними і оскаржити їх неможливо, оскільки вони вже оскаржувалися і виносилася остаточна апеляція на користь Януковича. 28 липня 2008 року Господарський суд міста Києва скасував рішення Кабміну та повернув «Межигір'я» у власність Януковича.

У серпні 2009 року прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що уряд затвердив план з повернення «Межигір'я» державі:

Це та резиденція, якою володіли всі уряди ще з часів Щербицького. Те, що Янукович особисто для себе саме цю урядову резиденцію забрав під свою дачу, — це не зійде з рук. Сьогодні ми прийняли весь алгоритм дій для повернення державної резиденції з приватної власності Януковича державі.

Віктор Янукович назвав заяви про «Межигір'я» чорним піаром:

Коли говорять, наприклад, про мою резиденцію. Але яка резиденція, якщо це не резиденція, це звичайний будинок. Можна будинок 600 м². загальної площі назвати резиденцією? Тим більше, я його практично сам реконструював. Ніяких там ознак резиденції немає й близько, а назвали резиденцією, ну хай так буде.

1 вересня 2009 року, після оголошеного прем'єркою Тимошенко наміру оскаржити відчуження «Межигір'я», за указом депутата від «Партії регіонів» Миколи Джиги з Вишгородської адміністрації було вилучено 27 оригіналів документів про оренду земельної ділянки, які згодом було направлено в сейфи генпрокуратури. 27 січня 2010 року приватне підприємство «Да Лат» подало позов до Вищого господарського суду про незаконність угоди купівлі-продажу колишньої резиденції «Міжгір'я» і програло його..

Структура власності