Ти́хон Я́кович Кисельов (; — 11 січня 1983) — радянський державний і партійний діяч. Член ВКП(б) з 1940 року. Член ЦК КПРС у 1961—1983 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС (з 21 жовтня 1980 по 11 січня 1983). Депутат Верховної Ради СРСР 4—10-го скликань (1954—1983). Член Президії Верховної Ради СРСР (1980—1983). Герой Соціалістичної Праці (11.08.1977).
Біографія Народився в селі Огородня-Кузьміницька (нині Добруського району Гомельської області, Білорусь) у старообрядовій селянській родині. Батька втратив у два роки.
Закінчив Речицьке педагогічне училище (1936), заочно Гомельський педагогічний інститут (1941), ВПШ при ЦК ВКП(б) (1946).
З 1936 року на педагогічній роботі в школах Єльського району Гомельської області, викладав білоруську мову й літературу.
З початком війни не був призваний за станом здоров'я, евакуйований. У 1941–1944 роках — викладач, директор школи в Сталінградській області.
У 1944 році — інструктор Гомельського обласного комітету КП(б) Білорусі.
У 1944—1946 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).
У 1946—1948 роках — керівник лекторської групи Брестського обласного комітету КП(б) Білорусі.
У 1948 році — завідувач відділу шкіл Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б) Білорусі.
У 1948—1952 роках — заступник завідувача, завідувач відділу агітації та пропаганди ЦК КП(б) Білорусі.
У 1952 — серпні 1955 року — 1-й секретар Брестського обласного комітету КП Білорусі.
29 липня 1955 — 28 липня 1956 року — секретар ЦК КП Білорусі.
28 липня 1956 — 9 квітня 1959 року — 2-й секретар ЦК КП Білорусі.
З 9 квітня 1959 по 11 грудня 1978 року — голова Ради міністрів Білоруської РСР. У червні 1967 року очолював делегацію БРСР на V Надзвичайній спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН.
З 5 грудня 1978 по 23 жовтня 1980 року — 1-й заступник голови Ради міністрів СРСР.
З 16 жовтня 1980 по 11 січня 1983 року — 1-й секретар ЦК Комуністичної партії Білорусі.
Помер від раку 11 січня 1983 року в Мінську. Похований на Східному кладовищі Мінська.
Родина Дружина Ніна Федорівна Лапицька, дочки Людмила й Ангеліна, онуки Ірина й Тихон.
Нагороди Герой Соціалістичної Праці (11.08.1977) п'ять орденів Леніна (18.01.1958, 11.08.1966, 27.08.1971, 12.12.1973, 11.08.1977) орден Жовтневої Революції (26.03.1982) орден «Знак Пошани» (30.12.1948) медаль «За трудову доблесть» (25.12.1959) медалі
Пам'ять Його іменем названо вулиці у Мінську та Гомелі.
Примітки
Посилання Біографії: , , . Державні та громадські діячі Гомельської області Поряд із сильною людиною. 13 серпня 2007.