Зосима Петро́вич Сини́цький (30 квітня 1904 — 14 грудня 1994) — радянський важкоатлет і тренер з легкої атлетики. Заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР. Спортивний журналіст. Жертва сталінського терору.
Біографія Народився 30 квітня 1904 року у місті Гомель Гомельського повіту Могильовської губернії Російської імперії.
Закінчив Державний центральний інститут фізичної культури у Москві.
Бронзовий призер чемпіонатів СРСР. У 1925 році — в напівважкій вазі, у 1927 році — у важкій вазі.
У 1926 році — став чемпіоном СРСР з важкої атлетики в напівважкій вазі.
Із 1934 по 1937 рік — завідував кафедрою легкої атлетики у Харківському інституті фізичної культури.
У 1937 році — репресований сталінським режимом, ув'язнений як «ворог народу», в тому числі за свою журналістську діяльність у харківському часописі «Динамо».
У 1945 році — отримав звання Заслужений майстер спорту СРСР.
У 1947 році — звільнений. За клопотанням своєї дружини, Зої Синицької, багаторазової чемпіонки з легкої атлетики, призерки міжнародних та всеукраїнських змагань.
Із 1947 по 1972 рік — завідував кафедрою легкої атлетики Київського інституту фізкультури.
Під безпосереднім керівництвом Синицького — тренувався Олімпійський чемпіон Віктор Цибуленко.
У 1952 році — видав книгу «Легкоатлетические метания».
У 1956 році — книгу «Тренировка легкоатлетов зимой на открытом воздухе». Цього ж року — отримав звання Заслужений тренер СРСР.
Із 1957 по 1980 рік — активно співпрацював з часописом «Фізкультура і спорт» (у липні 1965 року журнал перейменований на «Старт»), вів рубрику «Наш клуб здоров'я. В союзі з ГПО».
У 1957 році — нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1960 році — орденом «Знак Пошани».
Редактор книги «Специальные упражнения легкоатлетов», яка вийшла у 1962 році.
У 1978 році — видав книгу «Лёгкая атлетика».
Помер 14 грудня 1994 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, ). Поруч з ним у 1996 році була похована його дружина, Зоя Синицька.
Бібліографія Ещё и ещё раз о детях (Перестроить физкультработу среди детей) // Динамо. — 1933. — № 19–20. Мій кидок м'яча // Спорт. — 1936. — № 7. Вчіться метати спис // Фізкультура і спорт. — 1957. — № 5. Старти найсильніших // Фізкультура і спорт. — 1957. — № 3. Тренування легкоатлета з штангою // Фізкультура і спорт. — 1958. — № 3. Воля — це впевненість // Фізкультура і спорт. — 1959. — № 6. Останнє зусилля // Фізкультура і спорт. — 1960. — № 2. Кому як зручніше // Старт. — 1965. — № 6. Слон чи кінь? // Старт. — 1965. — № 11. Весняний настрій // Старт. — 1967. — № 3. Фізкультура приходить у наш дім // Старт. — 1967. — № 7. Вирішальний сезон // Старт. — 1970. — № 7. Спортсмен порушив режим // Старт. — 1975. — № 3. Честолюбство — достойність чи вада? // Старт. — 1975. — № 4. В союзі з ГПО // Старт. — 1976. — № 2, 6, 8. Лёгкая атлетика / Сост. З. П. Синицкий. — Киев: Здоров'я, 1978. — 164 с.
Джерела Зосима Синицький// Сазонова Ю. О. Спортивна журналістика України: провідні персоналії та основні газетно-журнальні видання (ХІХ–ХХІ ст.): монографія. — Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2020. — С. 90-91. — ISBN 978-966-336-367-7 Спортивний некрополь