Броненосці класу «Монарх» — броненосці берегової оборони Австро-угорського ВМФ кінця XIX - початку XX століття.

Історія створення У 1886 році австро-угорське Морське відомство, яке очолював Максиміліан фон Штернек, прийняло рішення впорядкувати свій флот. План передбачав заміну старих кораблів новими та модернізацію менш застарілих, їх оснащення новим озброєнням та механізмами. За 4 роки, з 1887 по 1891, кількість кораблів зросла з 76 до 100, а загальна бойова потужність виросла майже удвічі.

Першими новозбудованими кораблями були броненосці берегової охорони класу «Монарх». Щоб підкреслити важливість значення кораблів, їм були обрані гучні назви.

«Монарх» був збудований на верфі арсеналу флоту в Полі, а «Будапешт» і «В'єн» - на верфі «Stabilimento Tecnico Triestino» в Трієсті, яка в подальшому стала монополістом у будівництві броненосців та лінкорів.

Конструкція

Корпус та бронювання Корпус корабля був збудований з сіменс-мартенівської сталі з тощиною зовнішньої обшивки 12-14 мм. Подвійне дно простягалось на 2/3 довжини корабля. Перебірки корабля в середній частині доходили до рівня проміжної палуби. Головною конструктивною особливістю була наявність поздовжньої броньованої перебірки в діаметральній площині для захисту у випадку влучання торпеди. Проте ідея такого захисту була помилковою, так як могла призвести до втрати остійності. Цей недолік, імовірно, став причиною загибелі броненосця «В'єн».

Бронювання кораблів була абсолютно новою порівняно з попередніми кораблями. Був введений броньовий захист гарматних башт головного калібру та допоміжної артилерії.

Пояс по ватерлінії прикривав 83% довжини корабля. Його ширина становила 2,08 м (1,2 м нижче і 0,88 м вище ватерлінії). Товщина становила 270 мм в центрі корабля. Плоска сталева броньована палуба проходила на рівні верхньої кромки поясу і мала товщину 40 мм. Верхній пояс шириною 2,42 мм захищав борт від головного поясу до рівня верхньої палуби. Його товщина становила 60 мм.

Башти головного калібру захищала броня товщиною 250 мм. Каземат 150-мм гармат розміщувався в середній частині корабля і мав товщину 80 мм. Для покращення захисту гармати в казематі були відділені одна від одної броньованими поперечними перебірками товщиною 60 мм.

Силова установка Силова установка складалась з двох 3-циліндрових парових машин потрійного розширення, що теж було новинкою в австро-угорському флоті. Кожна машина обертала свій гребний вал. Пару для них виробляли 5 парових котлів.

Потужність силової установки становила 6000 к.с. у нормальному режимі і 8500 к.с. - у форсованому, що забезпечувало швидкість у 17 вузлів.

Запас палива становив 500 т, що забезпечувало дальність ходу у 2200 миль на швидкості 12 вузлів, і 3500 миль на швидкості 10 вузлів.

Озброєння Артилерія головного калібру складалась з чотирьох 240-мм гармат «24 cm SK L/40» Круппа, розміщених попарно у двох закритих баштах, які стояли в діаметральній площині. Сектор обстрілу башт становив 260°, куп нахилу гармат від +25° до -4°.

Вибір такого калібру був зумовлений прагненням максимально\ ударної потужності при обмеженій водотоннажності. Такий же калібр зберігався і на двох наступних серіях австро-угорських броненосців. Менший калібр компенсувався більшою швидкістю заряджання. Скорострільність становила 2 постріли в хвилину.

Артилерія середнього калібру складалась з шести 150-мм гармат «15 cm SK L/40» фірми «Škoda», розміщених в броньованому казематі, по три з кожного борту. 14 47-мм гармат були розміщені наступним чином: 6 побортно на палубі надбудови, 4 - на другому ярусі носового містка, 2 на нижньому марсі щогли, і 2 в каюті командира корабля.

Торпедне озброєння складалось з двох 450-мм торпедних апаратів.

У 1917 році «В'єн» і «Будапешт» були оснащені 70-мм зенітною гарматою «Škoda 7 cm K10».

Представники Назва Верф Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля «Монарх»SMS Monarch Морський арсенал, Пола Зданий на злам у 1921 році «В'єн»SMS Wien «Stabilimento Tecnico Triestino», Трієст Потоплений 10 грудня 1917 року «Будапешт»SMS Budapest «Stabilimento Tecnico Triestino», Трієст Зданий на злам у 1921 році

Історія служби Кораблі брали обмежену участь у бойових діях Першої світової війни. Їх залучали до обстрілу узбережжя Італії та Чорногорії. Надалі кораблі охороняли Которську затоку, Трієст. Броненосець «В'єн» був потоплений двома торпедами італійського торпедного катера 10 грудня 1917 року. Два інші кораблі були передані Великій Британії 1919 після завершення війни і наступного року продані Італії для порізки на брухт.

Посилання

Панцерники класу «Монарх» (англ.)

Джерела Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 Броненосцы имперской Австрии. Наследники победителей при Лиссе / Виталий Полуян. — Москва: Яуза-пресс, 2018. - 152 с. ISBN 978-5-9955-1005-5 Sokol, Anthony (1968). The Imperial and Royal Austro-Hungarian Navy. Annapolis: United States Naval Institute. Sondhaus, Lawrence (1994). The Naval Policy of Austria-Hungary, 1867—1918. West Lafayette, Indiana: Purdue University Press. ISBN 978-1-55753-034-9.