Атирау (, , Атира́в; до 1991 року — Гур'єв) — місто на заході Казахстану, обласний центр Атирауської області. Лежить на березі річки Урал, через яку має вихід у Каспійське море. Засноване в 1640 році, населення 184 360 чоловік (2012).
У місті розташована Апостольська адміністратура Атирау.
Населення — 306548 осіб (2021; 180311 у 2009, 151682 у 1999, 149261 у 1989).
Історія Історія міста починається з 1640 року, коли російський купець Гурій Назаров в гирлі річки Яїк при впадінні в Каспійське море побудував дерев'яний острог. Діти засновника Михайло, Іван і Андрій Гур'єв одні з перших почали рибний промисел на річці Яік. Пізніше острог перейшов під владу Яіцького козачого війська. У 1647—1648 роках за царським указом було зведене кам'яне місто, його стали іменувати Нижнім Яіцьким містечком, рідше — Усть-Яіцким містечком. Починаючи з XIX ст. місто отримало назву на честь засновника Гур'єв. За ініціативою заможних городян, була збудована кам'яна церква, одна з перших високих будівель старого міста. Місто було засноване на узбережжі, але тепер знаходиться на віддалі від нього на 25-30 км. Тут були побудовані перші заводи по переробці нафти і завод нафтового обладнання, а також найбільший в республіці рибоконсервний завод. Атирау, а саме Ембенском нафтоносний район, став центром нафтовидобувної промисловості Казахстану. У 50 км від міста знаходяться руїни середньовічного міста Сарайчика (XVI—XVII ст.)Старый Добрый Гурьевъ .
У 1667—1668 місто було зайняте Степаном Разіним. Згодом Катерина II, щоб стерти з пам'яті народу всякі спогади про Пугачовське повстання, перейменувала Яік на річку Урал. З 1865 року місто стало центром Гур'євського повіту Уральської областіГурьев. 1634—1916 г.г. .
В 1920-х роках Гур'єв став розширюватися будівництвом рибоконсервного комбінату і його житлового масиву Баликши. Під час радянсько-німецької війни відбулася евакуація промислових підприємств і будівництво нафтопереробного заводу ГНПЗ. Всі ці підприємства з'явилися на протилежному боці міста.
З будівництвом залізниці Гур'єв — Астрахань був побудований залізничний міст через Урал і новий вокзал. Ця дорога дала найкоротший шлях із півдня Середньої Азії з Мангишлаку в європейську частину країни.
4 жовтня 1991 року Гур'євська міська рада народних депутатів перейменував місто в Атирау.
У 1999 році відзначалося 100-річчя здобутку казахстанської нафти: місто Атирау в пресі почали називати «нафтової столицею» КазахстануСтарый добрый Гурьев. Водночас, це і регіон екологічного лиха спричиненого нафтовидобувною та нафтопереробною промисловістю.Атирау: на грани экологической катастрофы. Как высыхает море? | АЗИЯ 360°
Населені пункти, приєднані до міста +Населений пунктКолишні назвиНаселення,осіб (1989)Населення,осіб (1999)Населення,осіб (2009) Атирау, місто Гур'єв 149261 151682 180311 Акжайик, село - - 1888 2191 Баликші, село - 16885 17092 12954 Бірлік, село Придорожне 1685 1623 2839 Водниково, село Водников 570 450 629 Геолог, село - 2943 4108 8256 Жумискер, село - 6524 6695 9498 Карабатан, станційне селище Каработан 206 107 135 Кокарна, село частина Баликші - 1082 2534 Курсай, село частина Баликші - 2465 3062 Новокирпичне, село - 391 276 211 Рембаза, село частина Баликші - 1993 2625 Роз'їзд 496, село - - 88 92 Тендик, станційне селище - 103 131 183 Всього - 178568 189680 225520+
Примітки
Посилання
Офіційна вебсторінка міста Атирау —