Бруно Лерцер (; 22 січня 1891, Берлін — 23 серпня 1960, Гамбург) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Люфтваффе. Кавалер Pour le Mérite (1918) та Лицарського хреста Залізного хреста (1940).
Біографія 9 березня 1912 року вступив у 112-й (4-й Баденський) піхотний принца Вільгельма полк. Учасник Першої світової війни. 11 жовтня 1914 року закінчив авіаційну школу у Фрайбурзі, де познайомився з Германом Герінгом. З 12 жовтня 1914 направлений до 3-го льотного дивізіону, з 3 листопада 1914 року — пілот 35-го льотного дивізіону, потім літав у 25-му, 60-му, 203-му дивізіонах. У 1915 році літав у парі з Герінгом, був його веденим. 3 квітня 1916 року тяжко поранений і до січня 1917 року перебував у шпиталі. З січня 1917 року — командир 26-ї винищувальної ескадрильї, з грудня — 3-ї винищувальної ескадри. Вирізнявся великою особистою хоробрістю. До кінця війни на рахунку Лерцера були 44 збиті літаки (свій перший літак збив 21 березня 1916 року): він став 7-м за кількістю перемог німецьким асом.
У грудні 1918 року звільнений з армії і вступив льотчиком до Балтійського добровольчого корпусу (був у ньому до 31 березня 1920 року). Після війни залишався близьким другом Герінга, який залучив його до лав НСДАП. В 1930/33 роках — керівник Імперського об'єднання німецьких льотчиків. З 25 березня 1933 по 31 березня 1935 року — президент Німецького льотного союзу. З 26 липня по 25 жовтня 1935 року — імперський керівник повітряного спорту (Reichsluftsportführer).
1 квітня 1935 року запрошений Герінгом у щойно створені люфтваффе, штаб-офіцер для доручень в Імперському міністерстві авіації. Незважаючи на те, що Лерцер не мав здібностей самостійного командира, він обіймав високі посади в люфтваффе. 1 листопада 1935 року відряджений до авіагрупи «Шляйссгайм». З 1 квітня 1936 року — командир 1-ї групи 232-ї винищувальної ескадри, з 15 березня 1937 року — 334-ї винищувальної ескадри. З 1 квітня 1938 року — інспектор винищувальної авіації
З 1 листопада 1939 року — командир 2-ї авіаційної дивізії. 11 жовтня 1939 року дивізія була переформована на 2-й авіакорпус. Під час Французької кампанії корпус Лерцера входив до складу 3-го повітряного флоту генерала Гуго Шперрле та прикривав корпус генерала Гайнца Гудеріана. Коли Шперле наказав змінити тактику і замість серії атак малими підрозділами провести масовану атаку на Седан, Лерцер проігнорував його наказ і не поінформував своїх підлеглих. Це дозволило німецьким військам уникнути помилки, що могла призвести до катастрофи. Потім корпус був переданий у 2-й повітряний флот. Влітку 1941 року корпус Лерцера брав участь у боях у Росії, прикриваючи групу армій «Центр». У жовтні 1941 року корпус був перекинутий до Італії (його штаб розміщений в Мессіні), де прикривав морські шляхи на Середземному морі. З 23 лютого 1943 року — начальник Управління особового складу Верховного командування Люфтваффе (ОКЛ). 20 грудня 1944 року втратив свою посаду та був зарахований до резерву ОКЛ, а 29 квітня 1945 року звільнений у відставку. Під час Нюрнберзького процесу, куди був викликаний як свідок, Лерцер відмовився давати свідчення проти свого друга Герінга.
Галерея
Див. також Зігфрид Гайніке Отто Десслох Курт Штудент Ганс-Юрген Штумпф Вольф фон Штуттергайм Теодор Остеркамп
Література Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688 Norman Franks et al. (1993). Above the Lines: A Complete Record of the Fighter Aces of the German *Air Service, Naval Air Service, and Flanders Marine Corps 1914—1918. Grub Street, London. Anthony Kemp (1982, 1990 reprint). German Commanders of World War II. Osprey Pub., London. Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 1, 1. September 1939 bis 31. Dezember 1941. Munich: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3. Arch Whitehouse: Flieger-Asse 1914—1918. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1970, S. 407—409. Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite. Teil 2: Die Ritter des Ordens pour le mérite des I. Weltkriegs. Band 2: H — O. Biblio-Verlag, Osnabrück 2003, ISBN 3-7648-2516-2.
Посилання
Bruno Loerzer
Примітки
! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху