Олексій Ілліч Міллер ( ) — російський історик, доктор історичних наук. Професор РДГУ та Європейського університету в Санкт-Петербурзі, з 1993 року запрошений професор Центрально-Європейського університету (Будапешт). До 2014 року провідний науковий співробітник Інституту наукової інформації з суспільних наук РАН. Син історика Іллі Міллера.

Біографія Народився в Москві в родині науковця.

Навчався на історичному факультеті МДУ, закінчив аспірантуру в Інституті слов'янознавства та балканістики АН СРСР.

У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію по історії на тему «Ідеологія і політика польського консервативного табору в монархії Габсбургів в 60-70-і рр. XIX ст. Течія західно-галицьких консерваторів», у 2000 р. — докторську дисертацію на тему «Українське питання в політиці влади та російської громадській думці (друга половина XIX ст.)».

Довгий час працював в РАН: науковий, старший науковий співробітник сектора нової історії країн Центральної Європи Інституту слов'янознавства та балканістики АН СРСР (Інституті слов'янознавства РАН), пізніше провідний науковий співробітник Інституту наукової інформації з суспільних наук Російської Академії наук (1999—2014).

Академічний директор спершу московських щорічних семінарів з історії Центральної Європи (1995-96), потім Регіонального семінару за видатні досягнення в галузі викладання (1997—2005).

Стипендіат Фонда Макартуров (США, 1994-95, 2000—2001), науковий співробітник Фонду Гумбольдта (ФРН, 1998-99, 2005). Старший науковий співробітник (Інститут гуманітарних наук, Відень, 2001), Collegium Budapest (2002—2003) і Imre Kortesz Kolleg (ФРН, 2015).

У 1990-х роках викладав на історичному факультеті МДУ, з 1993 року запрошений професор Центрально-Європейського Університету (Будапешт). Професор РДГУ (2008—2012).

З 2014 р. професор факультету історії Європейського Університету в Санкт-Петербурзі.

Член російського дискусійного клубу «Валдай» і російської Ради зовнішньої і оборонної політики.

Висловлювання У своєму інтерв'ю на радіо «Ехо Москви» (липень 2014 року) як «експерт» з українського питання заявив, що української нації «поки що не існує».

Праці

Монографії Украинский вопрос в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). СПб.: Алетейя, 2000. Империя Романовых и национализм. М.: НЛО, 2006. Западные окраины Российской империи. М.: НЛО, 2006 (в співавт.) Россия-Украина. Как пишется история. М.: РГГУ, 2011. (в співавт.) Нация, или Могущество мифа. СПб.: изд-во ЕУ, 2016.

Статті Россия и Восточная Европа // Формирование новой системы международных отношений на востоке Европы. М.: ИНИОН РАН, 2006. С. 129—153. Дуализм идентичностей на Украине // Отечественные записки. № 34 (2007). С. 84-96. История империй и политика памяти: Интерпретация прошлого как инструмент национального строительства // Россия в глобальной политике. № 4 (2008). С. 118—134. Нация-государство или государство-нация? // Россия в глобальной политике. № 5 (2008). С. 127—138. «Триада» графа С. С. Уварова и национализм // Исторические записки. № 11 (2008). С. 180—198. Историческая политика и ее особенности в Польше, Украине и России // Отечественные записки. № 44 (2008). «Народность» и «нация» в русском языке XIX века: подготовительные наброски к истории понятий // Российская история. № 1 (2009). С. 151—165. Нация как система координат политической жизни // Вестник российской нации. № 4 (2009). С. 83-107. Государство и нация в Украине после 2004 г. — анализ и попытка прогноза // Вестник российской нации. № 5 (2009). С. 130—143. Правовое положение евреев в империи Романовых до эпохи модернового антисемитизма // Механизмы власти: трансформации политической культуры в России и Австро-Венгрии на рубеже XIX—XX вв. М.: РГГУ, 2009. С. 333—359. Политика строительства нации-государства на Украине // Формирование государства в условиях этнокультурной разнородности. М.: ИНИОН РАН, 2010. С. 76-99. Лабиринты исторической политики // Россия в глобальной политике. № 3 (2011). С. 49-62. История понятия «нация» в России // Отечественные записки. № 46 (2012). С. 162—186. Модерные империи: проблемы классификации, механизмы консолидации и распада // Политическая наука. № 3 (2013). С. 30-42. Роль экспертных сообществ в политике памяти в России // Полития. № 4 (2013). С. 114—126. Понятие «нация» в постсевастопольской России // Вестник российской нации. № 6 (2014). С. 189—208. «Лекарство от национального нарциссизма» // Россия в глобальной политике. № 5 (2015). С. 123—135.

Під редакцією Австро-Венгрия: опыт многонационального государства. М.: Ин. слав. РАН, 1995. Россия–Украина: история взаимоотношений // РАН, Ин-т славяноведения; Ин-т «Открытое общество»; Отв. Ред.: А. И. Миллер, В. Ф. Репринцев, Б. Н. Флоря.- М.: Яз. рус. культуры, 1997. Imperial Rule. CEU Press, 2004. The Convolutions of Historical Politics. CEU Press, 2012. Nationalizing Empires. CEU Press, 2014.

Примітки

Посилання Інформація про Міллера з сайту Центрально-Європейського університету (doc-файл) Статті А. Міллера в Журнальному залі Интервью с Алексеем Миллером. Россия и Европа: вечное возвращение. «Неприкосновенный запас» 2007, № 1 (51) Алексей Миллер на радио Эхо Москвы Как завершить историю СССР. Материалы круглого стола, организованного «Полит.ру» и отделом культуры Посольства Швеции в Москве 7 апреля 2008 года Алексей Миллер на Полит.ру (лекции, беседы, статьи)