Жан-Луї-Марі Пуазейль (; 22 квітня 1799, Париж — 26 грудня 1869, там же) — французький медик і фізик, член (1842) Французької медичної академії.
Біографічні дані Народився Пузейль у 1799 році і Парижі у сім'ї теслі.
У 1815—1816 роках навчався у Політехнічній школі у Парижі, де отримав ґрунтовні знання з фізики і математики. В 1828 отримав ступінь доктора (тема наукової роботи: «Дослідження міцності серцевої аорти» ).
В 1829, 1831, 1835 і 1843 роках нагороджувався медаллю Монтіона за дослідження у фізіології. Був членом низки наукових товариств, переважно медичного спрямування.
Помер Пуазейль у 1869 році в Парижі.
Іменем Пуазейля названо одиницю динамічної в'язкості у системі СГС — (Пуаз), а також, астероїд головного поясу, 12286 Пуазейль (12286 Poiseuille), що був відкритий 8 квітня 1991 року.
Наукові здобутки Займався дослідженнями протікання крові людини у тонких судинах. Дослідження проблем кровообігу привело Пуазейля до необхідності проведення гідравлічних досліджень.
Вчений удосконалив прилад для вимірювання кров'яного тиску, вперше застосувавши ртутний манометр (1828), а для запобігання коагуляції використовував соду. За допомогою свого приладу, названого гемодинамометром, показав, що при видиху кров'яний тиск підвищується, а при вдиханні зменшується. Виявив, що при кожному серцевому скороченні артерія розширюється приблизно на 1/23 свого діаметра.
У 1838 на основі дослідів проведених з дистильованою водою експериментально відкрив, в 1840 сформулював, а у 1846 опублікував закон, названий його іменем — закон Пуазейля (відомий також як «закон Гаґена — Пуазейля» — від імені німецького фізика Ґоттгільфа Гаґена котрий відкрив цей закон незалежно у 1839 році). Цей закон дозволив описати стаціонарне ламінарне протікання ньютонівських рідин по трубі сталого круглого перетину.
Пуазейль виміряв також залежність витрати від температури; ці досліди послужили основою винаходу приладу для визначення в'язкості — віскозиметра.
Пізніше Пуазейль провів аналогічні досліди з ефіром і ртуттю. Він встановив, що ефір веде себе так, як вода, а ртуть не підпорядковується відкритому ним закону (лише в 1870 було показано, що протікання ртуті також підкоряється закону Пуазейля, а відхилення, що спостерігалися обумовлювалися амальгамуванням скла).
Див. також Закон Пуазейля Пуаз — одиниця динамічної в'язкості у системі одиниць СГС, названа начесть вченого 12286 Пуазейль — астероїд, названий на честь вченого.
Бібліографія Recherches sur la force du coeur aortique (1828) Recherches sur les causes du mouvement du sang dans les vaisseaux capillaires (1839) Recherches expérimentales sur le mouvement des liquides de nature différente dans les tubes de très-petits diamètres Annales de chimie et de physique (3e série) 21, p. 76 (1847).
Примітки
Джерела Воларович М. П. Работы Пуазёйля о течении жидкости в трубах // «Известия» АН СССР. Сер. «Физическая», 1947, т. 11, № 1.