Фелікс Вадимович Волховський (псевдоніми: Ф.Полтавчук, А. Чепа, А. Чорний, Ів. Брут тощо; 6 липня 1846, Полтава, Російська імперія — 2 серпня 1914, Лондон) — визначний український діяч російського та міжнародного революційного руху, журналіст, видавець, письменник, перекладачУкраїнська літературна енциклопедія, т. 1. — К., 1988. — С. 351. ISBN 5-88500-003-4/.
Життєпис Народився в українській дворянській сім'ї Волховських, родовий маєток яких у Мойсівці був популярним місцем зібрань української шляхти у першій половині ХІХ ст. Правнук Андріана Чепи, можливого автора «Історії Русів» та онук Валентини Андріанівни ВолховськоїЧепа М.-Л. А. Будівничий української нації А. І. Чепа та його нащадки / Збірник наукових праць Інституту психології Імені Г. С. Костюка НАПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології» Том ХІІ, Ч. 3.. Більшу частину дитинства провів на хуторі Чепурківка, який у середині 20-х років ХХ-го століття був об'єднаний з Воскресенським хутором і отримав назву Перше Травняhttp://gpebenka.com/index/045/, на згадку про однойменного вірша Ф. ВолховськогоВолховский Ф. В. Первое мая / Стихотворения. Библиотека поэта. — Ленинград, 1968. Був одружений з Марією Антоновою та Олександрою Хоржевською.
Освіта Навчався у гімназіях Санкт-Петербурга та Одеси. Навчався на юридичному факультеті Московського університету. Покинув навчання через матеріальну скруту та політичні утиски. Займався самоосвітою працюючи в московських книгарнях. Видавав і поширював серед селян книги та революційні листівки.
Революційна діяльність Під час навчання в університеті був секретарем «Малоросійської громади» — українського студентського землятстваДеятели револионного движения в России. Библиографический словарь. В 5-ти томах. — М.: Издательство всесоюзного общества политических каторжан и ссыльно-поселенцев, 1927–1934. Був організатором (спільно з Г. Лопатіним) «Рубльового общества» — революційного товариства, що мало на меті видання і розповсюдження серед селян просвітницької літератури. Вперше потрапив за ґрати у 1868 році. Вдруге — у квітні 1869 року. Утримувався два роки у московських тюрмах та у Петропавловській фортеці. Судився у справі «нечаєвців» у 1871 і отримав оправдальний вирок. До наступного арешту в 1874 році проживав у Одесі, працював секретарем міської думи, очолював одеську народницьку групу «чайковців». В січні 1878 року засуджений по «процесу 193-х» до висилки в Тобольську губернію. В 1889 році втікає через Японію у Канаду. У 1890 році на запрошення С. Степняка-Кравчинського переїхав до Лондона. Як свідчить лист Ф. Енгельса до Степняка-Кравчинського від 15 листопада 1892 року, Енгельс дуже приязно зустрів полтавця: «Дорогой Степняк! Не придете ли Вы вместе с г-жой Степняк, Волховским и его маленькой дочкой в четверг к нам обедать?»К. Маркс, Ф. Энгельс и революционная Россия. — М.: Политиздат, 1967. — С. 633–634. Очевидно, мовиться тут про Віру Волховську (1881-1966), яка доклала значних зусиль для збереження архіву батька.
Поетичний та публіцистичний доробок Український літератор. Писав українськоюВолховський Ф. Правдиве слово хлібороба до своїх земляків. — Відень, 1876., російськоюВолховской Ф. В. Стихотворения. — Ленинград, «Советский писатель», 1968. та англійською мовамиVolkhovsky F. The Hopes and Fears of Russia // Foruv.1901.. У 1893–1914 роках редагував журнал «Free Russia», «Летучие Листки». Упорядкував і видав збірку віршів політв'язнів (Женева, 1877). Автор поетичних та публіцистичних книжокВолховський Ф. Казка про царя Семена. — Катеринослав, 1910.,Волховський Ф. Як мужик попав у ярмо. — Київ, 1917.. Переклав російською мовою «Тіні забутих предків» М. КоцюбинськогоКоцюбинский М. Рассказы, т.3. -Москва, 1914.. Російськомовні прозові та поетичні твори Ф. Волховського перекладала Леся УкраїнкаЛеся Українка. Публікації. Статті. Дослідження. — Київ,1984., інші українські літератори. Публікувався в англомовній пресі («Toronto Globe», «The World» та інших). Листувався з Марком Вовчком, М. Драгомановим,І. Франком, М.Коцюбинським, Лесею Українкою, М. Павликом, В. Гнатюком, Ф. Вовком. Особистий архів Фелікса Волховського зберігається в Інституті Гувера при Стенфордському університеті.Чекає на академічне вивчення, систематизацію, узагальнення та перевидання творча спадщина Ф. Волховського, розпорошена по книгозбірнях України, Росії, Англії, США.
Примітки
Джерела та література П. Г. Усенко. Волховський Фелікс Вадимович // Ф. П. Погребенник. Волховський Фелікс Вадимович // Ротач П. Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції. Короткий біобібліографічний довідник. -Полтава: Верстка, 1998. — С. 32. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Див. також Фото будинку в Лондоні, в якому жив Ф. Волховський