Волинські німці () — одна з етнічних меншин, що проживала на Волині до Другої світової війни.

Історія

Початок колонізації

Першою німецькою колонією на Волині вважається поселення Голендрах у Володимир-Волинському повіті, засноване у 1797 р. У 1804 німці оселилися в Антонівці коло містечка Кунів, у 1817 р. з'явилася колонія Вальдгойм. У Рівненському повіті першою німецькою колонією стала Софіївка, це сталося у 1811 р. До 1840 р. виникло бл. 11 колоній, у наступні 20 років — ще 21 колонія. Найшвидший німецьких колоній розпочався у 1861 р. Протягом 1861—1871 рр. на Волині оселилося бл. 5500 німецький сімей. Якщо у 1862 р. у Волинській губернії проживало 4247 німців, то у 1864 р. — 6343, у 1866 р.- 11542, 1868 р. — 20505. Більшість колоністів були вихідцями з Пруссії та Австрії. Були серед них і німці, переселенці з Привіслянського краю.

Німці у другій половині ХІХ ст. Станом на 1871 р. німці проживали у 56 поселеннях Луцького повіту, 31 — Рівненського повіту, 28 — Житомирського, 22 — Новограда-Волинського, 9 — Володимир-Волинського, 8 — Дубенського (вихідці з Пруссії — меноніти). Незначне німецьке населення проживало у Заславському повіті (3 поселення). У Острозькому повіті до 1866 р. існувало дві колонії Ядвінік та Карлсвальд з протестантським населенням голландського походження. У Овруцькому повіті німці проживали у колонії Горщик.Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ собранныя д.чл. П. П. Чубинскимъ — С.-Петербургъ, 1872

Німецькі колоністи жило замкнено, майже не контактуючи з місцевим українським населенням. Вони утворили своєрідну «державу в державі» з власним самоуправлінням, школами, храмами. Для вирішенням спірних питань з місцевим населенням залучалися дипломатичні агентства своїх країн походження (Пруссії та дрібних німецьких держав). З понад 20 тис. німців 3/4 не побажали отримувати російське підданство та продовжували проживали як іноземці. Тільки починаючи з 1870-х, після припинення заохочення німецької міграції та згортання пільг для колоністів, вони стали отримувати російське підданство, яке у 1897 р. вже мали абсолютна більшість німців Волині.

За переписом 1897 р. у губернії було зафіксовано 171 331 осіб з рідною мовою німецькою. Найвища питома вага німецькомовних була характерна для повітів Луцького (30 255 осіб, 12,0 % населення), Новограда-Волинського (38 201 осіб, 10,9 %) та Житомирського (46 922 осіб, 10,8 %). Проживали вони також у повітах Рівненському (24 407 осіб, 8,9 %), Володимир-Волинському (15 739 осіб, 5,7 %) та Дубенському (6 942 осіб, 3,6 %). У Овруцькому та Острозькому повітах німці становило 1,2-1,5 % населення, у інших повітах їх було менше 1 %, найменше (0,1 %) у Старокостянтинівському та Кременецькому повітах. До 1911 р. кількість німців збільшилася до 200 938 осіб, проте їх частка зменшилася до 5,35 %.

У релігійному складі серед німців абсолютно переважав протестантизм — за переписом 1897 р. протестантами (переважно лютеранами та менонітами) були 98,7 % німецькомовного населення. Римокатоликів серед німців Волині налічувалося 1,5 тис. (0,89 %), православних 0,5 тис. (0,33 %). Більшість німців займалися хліборобством, тваринництвом. До сфер зайнятості Волинської губернії з найвищою питомою вагою німців у 1897 р. відносилися тваринництво та лісництво (14-16 % зайнятого населення губернії), обробка поживних продуктів тваринного та рослинного походження (10,4 %), обробка волокнистих речовин (9,3 %).Первая всеобщая перепись населенія Россійской Имперіи 1897 г., VIII. Волынская губернія, подъ редакціею Н. А. Тройницкаго. — Центральный Статистическій Комитетъ МВД, 1904.

Зайнятість німців Волинської губернії за переписом 1897 р. вид зайнятостікількість зайнятих німецькомовнихпитома вага німців Тваринництво89016,0 % Лісництво40314,0 % Обробка тваринних та рослинних поживн. продуктів75010,4 % Обробка волокнистих речовин4139,3 % Інші види виробництва788,9 % Землеробство29 3087,2 % Богослужіння християнське неправославне177,1 % Прислуга, поденщики4 0656,4 % Обробка металів4736,3 % Обробка дерева5396,1 % Наука, література, мистецтво145,5 % Навчальна та виховна діяльність3175,1 % Добуток руд84,7 % Будівництво, ремонт4524,3 % Особи, що не вказали заняття1794,0 % Особи, що відбувають покарання, позбавлені волі623,8 % Бджолярство, шовківництво103,8 % Хімічне виробництво443,5 % Обробка мінеральних речовин (кераміка)1163,1 % Доходи з капіталів, нерухомості3202,9 % Вир-во екіпажів та дерев. суден22,8 % Торгівля питна412,3 % Обробка тваринних продуктів572,2 % Кошти від казни, сусп. закладів та приватн. осіб1192,0 % Трактири, готелі, мебл. кімн та клуби272,0 % Торгівля буд. матеріалами, паливом481,9 % Лікарняна та санітарна діяльність351,8 % Виготовлення одягу4211,7 % Чистота та гігієна тіла401,6 % Особи невизначених занять731,5 % Пошта, телефон, телеграф111,5 % Ювелірна справа, живопис, предмети культу71,4 % Винокуріння, пиво- та медоваріння111,0 % Торгівля предметами розкоші, науки, мистецтва та культу21,0 % Збройні сили5211,0 % Поліграфічні виробництва70,9 % Залізниця310,8 % Торгівля металічними товарами, машинами, зброєю30,7 % Візницький промисел270,6 % Вир-во фізичних, оптичних, хірургічних інструментів20,6 % Адміністрація, суд, поліція220,6 % Рибальство та полювання20,6 % Суспільна та станова служба80,6 % Торгівля живою худобою120,4 % Приватна юридична діяльність10,3 % Торгівля іншими продуктами сільськ. госп.380,3 % Торгове посередництво30,3 % Торгівля тканинами та одягом60,3 % Торгівля без точного визначення260,3 % Богослужіння нехристиянське20,3 % Торгівля шкірами та хутрами10,1 % Торгівля іншими предметами10,1 % Особи при церквах, цвинтарях та ін.10,1 % Торгівля зерновими продуктами20,1 % Самодіяльного населення40 0685,7 %У 1861 р. у володінні німецьких колоністів знаходилося всього 0,1 тис. десятин землі у в 1868 р. — 20 тис. десятин землі, у 1871 — бл. 45 тис., у 1884 р. — 94 тис. і ще 17 тис. у орендному володінні. Станом на середину 1880-х німцям належало бл. 5 % сільськогосподарських земель губернії (полякам 69 %, українцям та росіянам 24 %)А.Братчиковъ. Матеріалы для изслѣдованія Волынской губерніи въ статистическомъ, этнографическомъ сельско-хозяйственномъ и другихъ отношеніяхъ. — Типографія губернскаго управленія, Житомиръ, 1868—1869

Перша світова війна До Першої світової війни на Волині проживало близько 200 000 німців.

У роки Першої світової війни частина волинських німців була перенесена до Німеччини, інша зазнала великих втрат людських життів, депортацію на околиці царської імперії.

У 1915—1916 роках їх було депортовано до Сибіру і Середньої Азії. Щоб уникнути заслання до Сибіру, ​​багато шлюбів укладалося з українцями.

Десятки тисяч людей померли від холоду, голоду та епідемій. Після революції на Волинь повернулася лише половина виселених.

Міжвоєнний період Після Першої світової війни відбулася польсько-радянська війна, а територія поселення волинських німців була поділена між Польщею та Радянською Росією в 1921 році . До 1924 року чисельність волинських німців налічувала близько 120 000 людей.

За Всесоюзним переписом населення 1926 року німці становили 7,3 % населення Житомирської округи та 5,0 % Коростенської округи.

Розселення німців у районах Волинської (Житомирської) округи за даними перепису 1926 року: місто/районнаселеннянімцівчастка Пулинський район59 53315 90626,7 % Володарський район48 6078 38617,3 % Новоград-Волинський район63 0848 12912,9 % Мархлевський район40 9043 5758,7 % Романівський район43 3303 1777,3 % Черняхівський район51 2433 1676,2 % Ярунський район36 0761 8875,2 % Троянівський район38 6651 3383,5 % Потіївський район41 8981 2633,0 % Баранівський район44 3411 0172,3 % Радомишльський район59 4241 2722,1 % Житомир76 5977130,9 % Коростишівський район41 4863550,9 % Іванківський район45 2681090,2 %

Розселення німців у районах Коростенської округи за даними перепису 1926 року: місто/районнаселеннянімцівчастка Барашівський район36 1606 54018,1 % Городницький район41 1356 72416,3 % Ємільчинський район43 6095 85413,4 % Ушомирський район59 4112 9785,0 % Олевський район47 7041 4653,1 % Лугинський район36 3778452,3 % Коростень12 0121591,3 % Малинський район64 2197481,2 % Базарський район38 0383280,9 % Словечанський район32 0641110,3 % Народицький район46 639650,1 %

В радянський період, у 1930 році, в рамках політики коренізації був створений Пул́инський нім́ецький рай́он (; )  — адміністративно-територіальна одиниця, німецький національний район Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), з центром у селищі міського типу Пулини, нині — місто Пулини у Пулинському районі Житомирської області.

Район існував у 1930—1935 роках у складі Волинської округи, згодом — пряме підпорядкування УСРР, пізніше — у складі Київської області, а потім — у складі Новоград-Волинської округи Житомирської області УСРР.

У 1935 р. Пулинський район був ліквідований «в зв'язку з економічною слабкістю», «незручністю обслуговування МТС колгоспів, а також адміністративною черезполосицею» за постановою Політбюро КП(б)У «Про Мархлевський і Пулинський райони» від 17 вересня 1935 року і за постановою ВУЦВК під аналогічною назвою від 3 жовтня 1935 р.Центральний державний архів громадських об'єднань України (ЦДАГО України). — Ф. 1.– Оп. 1. — Спр. 489.

Насправді Мархлевський польський та Пулинський німецький райони були ліквідовані за очевидними політичними мотивами.

Друга Світова війна Після початку Другої Світової війни у 1939 році з польської території волинських німців разом із галицькими німцями (загалом близько 45000) було переселено до Вартегау.

Із угод про відселення, що з 1939 по 1941 рік були узгоджені між Радянським Союзом і Німецьким рейхом, етнічні німці (близько 44600), які проживали в 1939 в радянській частині Волині, були виключені.

З жовтня 1943 р. по травень 1944 р. їх переселили служби СС як адміністративних переселенців спочатку до Білостока, а потім до Вартегау.

Після 1945 року Частина волинських німців, переселених у 1943—1944 роках в Німеччину, після поразки Німеччини повернулася назад до Радянського Союзу. Частина за допомогою західних союзників (англійців і американців), як переміщені особи, були передані радянській військовій владі. Якщо вони відповідали якомусь з п'яти критеріїв Ялтинської Конференції, вони були примусово репатрійовані незалежно від їхніх особистих побажань. В очах Сталіна, всі радянські громадяни, які з будь-якої причини тимчасово опинилися під час Другої світової війни за межами СРСР, вважалися «зрадниками» і «пособниками нацистського режиму» і повинні були покарані відповідним чином.

Інші могли залишатися на постійній основі у Німеччині. У Лінстові була велика концентрація волинських німців. Вони зберігають свою історію і там з 1992 року працює Музей та унікальний Культурний і громадський центр волинян-переселенців. З великою хвилею еміграції, починаючи з кінця 1980-х років, багато хто з волинських німців прибув як емігрант в ФРН. У Мекленбурзі нащадки волинських німців живуть в Лінстоу, Ней Шлоені і Даргуні.

Волинські німці в сучасності За переписом 2001 року у Волинській області німцями себе назвали приблино 235 осіб. Водночас офіційна етнічна статистика не відображає кількості всіх нащадків волинських німців, оскільки значна частина людей німецького походження індетифікує себе передусім як українці або як представники інших сучасних національних спільнот.

На Волині діють німецько-культурні об'єднання. Одна з найпоширеніших є "Товариство німців Волині'' (Wolyniendeutscher Verein) що діє в Луцьку з 2015 року. Разом з Радою німців України реалізували проєкт ''Віртуальний музей Німців Волині'', присвячений історії та культурній спадщині волинських німців.

Див. також Українські німці Населення Волинської губернії Волинські чехи

Примітки

Джерела Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—29

Література

Посилання

До історії німців Волині Швейцарські меноніти на Волині