Львівські орлята () — назва польських добровольчих військових формувань (в тому числі з підлітків), які воювали з українцями в Галичині під час Польсько-української війни.
Спочатку орлятами називали молодих добровольців, таких як Андрій Криворучко які брали участь в Битві за Львів 1-22 листопада 1918. З часом, так стали називати всіх молодих польських солдатів, що брали участь в боях за Галичину, у тому числі Битві за Перемишль). Інколи цей термін асоціюють також з учасниками Радянсько-польської війни (1919—1921), в боях з Червоною армією, у тому числі Битві за Львів та битвах біля села Комарів-Осада та Битві під Задвір'ям. Загиблі в боях «орлята» були поховані на Меморіалі львівських орлят, проєкт якого був створений «Орлятком» Рудольфом Індрухом в стилі синтезу арт-деко та тоталітарної нео-класики.
При Радянській владі у 1970–х роках, цвинтар був знищений та пристосований під майстерні, в часи Незалежної України відновлений.
Відомі «орлята» З «львівських орлят» найвідоміші 13-річний доброволець Антоній (Антосьо) Петрикевич, учень II класу львівської гімназії, смертельно поранений при захисті так званого «Редуту смерті» 23 грудня 1918 року і помер у лікарні 24 дні потому. Він був посмертно нагороджений орденом Virtuti Militari, ставши наймолодшим кавалером цього ордена.
Широко відомий також його ровесник 14-річний Юрек Бічшан (уродженець міста Челядзь, Сілезія), загиблий на Личаківському цвинтарі 21 листопада (в останній день боїв у місті).
Його мати, Олександра Загорська, також брала участь в боях. Останній з живих «орлят» — майор ( 5 квітня 2008).
Пам'ять Польський військовий меморіал у Львові — або згідно польської інтерпретації, «Цвинтар Оборонців Львова» (), частиною якого є «Меморіал львівських орлят». Площа Орлят Львівських у Вроцлаві.
Див. також Марія Казецька
Посилання