Сатанізм Ла-Вея — світогляд та офіційна філософія Церкви Сатани, положення якої було сформульовано в 1960-ті Антоном Ла-Веєм, автором «Біблії Сатани» та засновником Церкви Сатани. Сатанізм як «новий тип релігії» (Ла-Вей) являє собою сучасний рух, який налічує декілька мільйонів послідовників по всьому світові.

Сатана в сатанізмові сприймається як позитивний символ світогляду — символ свободи, самовдосконалення та егоїзму (так званого розумного егоїзму). Відповідно до Ла-Вея, «Сатана — це символ, нічого більше. Сатана символізує нашу любов до всього земного та заперечення блідого безтілесного образу Ісуса на хресті».Anton LaVey: America's Satanic Master of Devils, Magic, Music and Madness // The Washington Post Magazine. — February 23, 1986

Історія Сучасний сатанізм як філософія та заснована на ній релігія був сформульований в США в 1960-ті роки Антоном Шандором Ла-Веєм, який зібрав довкола себе найрізноманітніших людей та присвятив життя творчості та вивченню особливостей людської поведінки. Джерела його лежать в 1950-х роках, коли Ла-Вей заснував спільноту, названу ним Орденом Трапезоїду, яка об'єднала людей, які досліджували окультизм та практикували сукупність магії та гедоністичної егоїстичної філософії Ла-Вея. Сам Ла-Вей визнавав, що на формування його світогляду повпливали твори Фрідріха Ніцше, Раґнара Рудобородого, Нікколо Макіавеллі, Айн РендLewis, James R. «Who Serves Satan? A Demographic and Ideological Profile» // Marburg Journal of Religion'. June 2001. , Джека Лондона, біографії таких відомих особистостей, як Василій Захарофф, граф Каліостро та Григорій Распутін.

Пізніше, накопичивши достатньо матеріалу та досвіду, Антон Ла-Вей прийшов до висновку, що для того, аби добитися певних змін в світі, просто ще однієї філософії недостатньо, необхідне офіційне визнання нестандартного світогляду як релігії, названої ним сатанізмом. В 1966 році у Ла-Вей заснував Церкву Сатани, а трьома роками пізніше, в 1969 році, опублікував «Біблію Сатани», в якій описуються основи сатанинського світогляду.

Незабаром сатанізм набуває офіційного статусу та заноситься до реєстру визнаних військовими силами США релігій (у зв'язку з запитом на сатанинське поховання морського офіцера — члена Церкви Сатани), проводяться перші сатанинські хрещення, весілля та поховання, які викликали інтерес преси. Восени 2004 року Британські збройні сили офіційно реєструють першого сатаніста, тим самим публічно визнаючи статус сатанізму як однієї з практикованих релігій в світі.«Navy approves first ever Satanist» // BBC News. — 24 October, 2004.

Сатанинські організації

Церква Сатани () — найдавніша та найбільша сатанинська організація, чисельність якої приблизно складає декілька тисяч осіб в усьому світі. Точна кількість осіб, які входять до організації, невідома, оскільки вона не надає відомостей про свій склад та не вимагає публічного оголошення про факт свого членства. Штаб-квартира Церкви Сатани в даний момент перебуває в Нью-Йорку, а посаду верховного жреця обіймає магістр Пітер Ґілмор.

В середині 1970-х років колишній член Церкви Сатани, Майкл Аквіно, заснував Храм Сета — організацію, яка має ідеологію, засновану на власній інтерпретації давньоєгипетських міфів, з нахилом в сторону містицизму. Члени Храму Сета позиціонують себе як «сетіянці», тому, грубо кажучи, його не слід називати організацією, яка в будь-якій мірі практикує сатанізм.

Старша донька Антона Ла-Вея, Карла Ла-Вей, у 1999 році заснувала невелику організацію під назвою Перша Сатанинська Церква (), ідеологія якої заснована на філософії Ла-Вея. Інших хоч трохи значних організацій, які практикують сатанізм, на даний момент не зареєстровано..

Філософія сатанізму Принципи сатанізму можна узагальнити таким чином: перевага інстинктів над утриманням; повноцінне існування на заміну духовних мрій; прагнення до пізнання замість самоомани; відповідь оточуючим за їх заслуги замість любові до невдячних; помста на заміну підставляння щоки; відповідальність за свої дії та їх наслідки; суцільний розгляд людини без заперечення його тваринної складової.

Фундаментальний індивідуалізм Сатанізм нерідко та помилково називають ідеологією, яка породжує жорстокість та безвідповідальну поведінку, але подібні твердження розходяться з основами сатанинської етики, оскільки принцип «відповідальності перед відповідальними» ставить на перше місце особисту відповідальність індивіда — перш за все перед самим собою — за здійснювані ним вчинки (а соціальні контакти з людьми, які проявляють безвідповідальну поведінку, рекомендується зводити до мінімуму).

Центральна ідея сатанізму, успадкована від Ніцше, полягає в тому, що індивідуум повинен власними силами знайти для себе ціль та сенс життя та перебороти масовий конформізм; сатаніст розглядається у вигляді еквівалента ніцшеанській «надлюдині». Антон Ла-Вей вважав, що «сатаністами народжуються, а не стають» (в тому розумінні, що прагнення до індивідуалізму та саморозвитку, зазвичай, проявляється протягом життєвого шляху з ранніх років), також відомим є його напівжартівливе твердження, що сатаністи «страждають хворобою під назвою незалежність, яку слід визнати так само, як визнано й алкоголізм». Сатанізм містить в собі елементи лібертаріянства (у відношенні індивідуальних прав та свобод людини) та має певну подібність до позиції лібертинізму (у відношенні заперечення права суспільства регламентувати та обмежувати індивідуальні моральні цінності та сексуальні вподобання): сатаністи є прихильниками соціальної різноманітності, розкриття та розвитку сексуальності, особистісного розвитку, віднайдення (створення) власного індивідуального сенсу життя та досягнення своїх життєвих цілей. Завдяки такому акцентові на індивідуальність сатанізм вважається філософією «Шляху лівої руки».

Концепція «Бога» в сатанізмі Сатаністи не вірять в юдео-християнську концепцію Бога, й більшість з них вважають себе агностиками та атеїстами.Відеоінтерв'ю з Пітером Ґілмором (6 червня 2006). Мм не дияволопоклонники. Ми — сатаністи, ми починаємо шлях атеїстами й потім приходимо до висновку, що ми власні боги, центри всесвіту. Для нас Сатана є символом незалежності, свободи та гордості (яка, за нашим переконанням, є чудовою штукою). (Стенограма .) Дані релігієзнавчого дослідження, проведеного 2001 року, підтверджують це, а також показують, що переважна більшість сатаністів визначають Сатану як символ, архетипний образ, неперсоналізовану природну силу (пор. рівноважний принцип Ла-Вея) або який-небудь інший «антитеїстичний» концепт.Lewis, James R. «Who Serves Satan? A Demographic and Ideological Profile» // Marburg Journal of Religion'. June 2001. Сатанізм визнає кожну людину своїм власним богом чи богинею, оскільки, за переконанням Ла-Вея, саме людська психіка є творцем всіх богів та будь-якої релігії, а не навпаки: Всі релігії духовної природи винайдені людиною. Вона створила цілу систему богів без допомоги будь-чого ще, крім її власного фізичного мозку. Лишень тому, що в неї є его й вона не здатна прийняти цей факт, людина екстерналізувала своє его в певний великий духовний засіб, названий нею «Богом» (Ла-Вей, 1969)LaVey A. S. The Satanic Bible. — Avon, 1969. Таким чином, як вважають Ла-Вей та інші сатаністи, якщо всі боги створені людиною, поклоніння спроектованим у зовнішній психічний простір «божествам», за визначенням, є поклонінням їх творцю, тобто самому суб'єктові. Таким чином, для сатаніста більш раціональним було б інтерналізувати самого бога й, таким чином, поклонятися собі самому. Дані переконання, вочевидь, перебувають в прямій відповідності з положеннями гештальттерапії Фріца Перлза та іншими фрейдистськими та постфрейдистськими школами психології середини XX століття; сам Ла-Вей зазначав, що сатанинські принципи засновано на відкриттях сучасної йому психології, що дозволяє назвати сатанізм унікальною релігією.

Сатаністи зазвичай скептично оцінюють «божественні одкровення», які входять до канону різноманітних духовних традицій; більш того, за переконанням сатаністів, практикована ними філософія обіймає антагоністичну позицію у ставленні до так званих «життєзаперечних» релігій — релігій, які надають перевагу посмертному існуванню в шкоду нинішнього, «плотського», життя.

Lex talionis Іншим важливим елементом сатанинського світогляду є принцип, відомий як «Lex talionis» (в Біблії, наприклад, сформульований як «око за око, зуб за зуб»), який полягає в тому, аби «вести себе з іншими так, як вони поводять себе з тобою». Ла-Вей не був згоден з християнським Золотим правилом, яке вимагало від людини «вести себе з іншими так, як вона хоче, аби люди вели себе з нею», вважаючи його психологічно шкідливим. За Ла-Веєм, кохання, співчуття та симпатія повинні бути спрямовані лише на тих, хто цього заслуговує, а не розпилюватися на невдячних, так як це є енергетично більш економно та розумно; «якщо „поводитись з людьми так, як хочете, аби вони поводились з вами“, а ті поставляться до вас погано, буде проти людської природи продовжувати ставитись до них з повагою. Ви можете чинити з іншими, як хочете, аби вони чинили з вами, але якщо ваша доброта залишиться без відповіді, до них треба буде віднестися з тією ненавистю, якої вони заслуговують».Див., наприклад: А. Ла-Вей, « Сатанізм» (монографія, 1968).

Відновлення Lex talionis входить до складу так званого «Пентагонального ревізіонізму» — офіційної соціально-політичної програми Церкви Сатани .

Написаний Ла-Веем сатанинський гімн містить наступні строчкиHymn of the Satanic Empire :

Furies from Hell are diving down! «Lex Talionis» is their cry!

Напряму з принципом таліону (постаючи певним чином його менш буквальним варіантом)Social Ethics. 7.Lex Talionis в сатанинському світогляді пов'язаний принцип активного протистояння ворогам: «…якщо людина вдарить тебе по одній щоці, ВДУХОПЕЛЬ її в іншу! Набий цілий бік її, адже самозбереження — вищий закон!» («Біблія Сатани», 1969).

Дев'ять сатанинських заповідей

Сатана уособлює творіння, а не утримання! Сатана уособлює життєву сутність замість нездійсненних духовних мрій. Сатана уособлює незаплямовану мудрість замість лицемірної самоомани! Сатана уособлює милість до тих, хто її заслужив, замість любові, витраченої на підлабузників! Сатана уособлює помсту, а не підставляє після удару другу щоку! Сатана уособлює відповідальність для відповідальних замість співчуття до духовних вампірів. Сатана уявляє людину всього лише ще однією твариною, іноді кращою, частіше ж гіршою, аніж ті, які ходять на чотирьох лапах; твариною, яка внаслідок свого «божественного, духовного та інтелектуального розвитку» стала найнебезпечнішою з усіх тварин! Сатана уособлює всі так звані гріхи, оскільки вони ведуть до фізичного, розумового та емоційного задоволення! Сатана був найкращим другом Церкви в усі часи, підтримував її справи всі ці роки!

Восьма заповідь означає й те, що сатанізм на відміну від багатьох консервативних ідеологій та релігій є толерантним (за умови дотримання принципу відповідальності перед відповідальними) щодо, наприклад, гомосексуальності, бісексуальності, фетишизму та деяких інших сексуальних практик, які тривалий час підпадали під категорію табу в західному світі. Вочевидь, дане розуміння сатанізму значно відрізняється від побутового розуміння «культу зла».

Одинадцять сатанинських правил на Землі

Не висловлюйте своєї точки зору та не давайте порад, якщо лише вас про це не попросять. Не розповідайте про свої негаразди іншим, якщо лише ви не впевнені в тому, що вас хочуть вислухати. В чужому барлогові висловлюйте повагу, або не з'являйтесь там взагалі. Якщо гість вашого барлогу набридає вам, поводьтеся з ним жорстоко та безжалісно. Не робіть спроб сексуального зближення, якщо лише не отримуєте сигнал запрошення. Не беріть річ, яка не належить вам, якщо тільки вона не є тягарем для її хазяїна й він не просить про звільнення його від цього тягаря.