Мотоль

Мо́толь () — агромістечко в Іванівському районі Берестейської області Білорусі. Орган місцевого самоврядування — Мотольська сільська рада. Населення становить 4228 мешканців.

Мотоль — давнє магдебурзьке містечко історичної Пінщини (частина Берестейщини), на заході Полісся.

Географія Розташоване над річкою Ясельди.

Історія

На території села виявлене поселення періоду мезоліту. Вперше згадується в середині XVI століття. Перша письмова згадка про Мотоль, як приватне володіння, міститься в актах Литовської метрики і датується 1422. Пізніше місцевість входила до складу Пінського князівства.

Мотолем володіла Києво-Печерська лавра. Мав Магдебурзьке право. Деякі мешканці села займалися лабурством.

У середині XVI століття Мотоль отримав статус містечка і, по ревізії 1555, мав Магдебурзьке право. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565–1566) місцевість увійшла до складу Пінського повіту Берестейського воєводства.

Внаслідок третього поділу Речі Посполитої (1795) Мотоль опинився в складі Російської імперії, де став центром волості Кобринського повіту Гродненської губернії. Станом на 1886 рік у містечку було 239 дворів, 2 церкви, каплиця, єврейський молитовний будинок, школа, 13 магазинів, 7 трактирів, проводився ярмарок.

Згідно з Ризьким мирним договором (1921) Мотоль опинився в складі міжвоєнної Польської Республіки, де став центром гміни Дрогичинського повіту Поліського воєводства.

У 1939 Мотоль увійшов до БРСР, де 12 жовтня 1940 отримав офіційний статус селища міського типу.

Під час Другої світової війни німці створили в селі концентраційний табір, у якому померло понад 2 тис. осіб. В околицях Мотоля до 1952 року діяло українське підпілля.

У 1954 статус поселення понизили до села, яка стала центром сільради. Станом на 1940 тут був 871 двір, на 1997 — 1797 (за іншими даними — 1798), на 2005 — 1739.

Населення XVIII століття 1798 — 617 чол. XIX століття 1830 — 586 чоловік., З них шляхти 3, духовного стану 1, міщан-євреїв 70, міщан-християн і селян 512Містечка Білорусі (2010). С. 413.; 1886 — 2294 чол. XX століття 1921 — 4390 чол.Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. T. 8: Województwo poleskie. — Warszawa: Główny Urząd Statystyczny, 1924.; 1940 — 4275 чол. (За іншими даними — 5550 чол.)Міста і села Білорусі. С. 408.; 1979 — 5264 чол.Міста і села Білорусі. С. 409.; 1997 — 4441 чол.Павло Стасевич. Мотоль//ЕГБ. С. 222. (за іншими даними — 4684 чол.) XXI століття 2005 — 4228 чол.Міста і села Білорусі. С. 406.

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 3998 осіб.

Третє за величиною село в Берестейській області.

Інфраструктура У Мотолі працюють 2 середні школи, школа мистецтв, навчально-виробничий комбінат, дошкільний заклад, лікарня, будинок культури, бібліотека, пошта.

Культура Село відоме на Поліссі як центр ткацтва, кожухарства та інших мистецьких промислів. Діє Мотольський краєзнавчий музей.

Пам'ятки Біля Мотоля знаходяться стоянки кам'яного і бронзового віків.

Церква Преображення Господнього (1888) Синагога Греко-католицька церква (XVIII ст.)

Відомі вихідці У Мотолі народився перший президент Ізраїлю Хаїм Вейцман (1874–1952). Також звідси походять американські музичні Продюсери і , які зробили відомими найбільш яскравих виконавців блюзової музики — Мадді Вотерса, Віллі Діксон, Коко Тейлор, Бо Діддлі, Санні Бой Вільямса, Чака Беррі.

Література Стасевіч П. Вёска над Ясельдай: гісторыка-краязнаўчы нарыс. — Мн., Полымя, 1991. С. 101. Алесь Карлюкевіч. Пачуццё малой Радзімы // Голас Радзімы, 1993, 14 студзеня.

Посилання