Лоре́нцо Ко́ста (; , Феррара — , Мантуя) — італійський художник доби Відродження.
Біографія Народився у Феррарі, але приблизно у двадцятирічному віці переїхав до Болоньї і мав більший вплив на Болонську школу живопису. Однак, оскільки багато художників в той час працювали в обох цих містах, його іноді вважають представником Феррарської школи. Існують припущення, що він навчався у Козімо Тура.
У 1483 році написав відомий «Вівтар Бентівольйо» та інші фрески у капелі Бентівольйо в церкві Сан Джакомо Маджоре, Болонья. Був другом Франческо Франча, на якого здійснив значний вплив. У 1509 році переїхав до Мантуї, де був придворним художником маркіза Франческо Гонзаги й Ізабелли д'Есте. Для кабінету останньої у Палаццо Дукале в Мантуї він виконав «Алегорію двору Ізабелли д'Есте» (нині в Луврі) і «Міф про Камуса» — дві міфологічні картини, засновані на малюнках Мантеньї.
Див. також Мистецтво Італії Кватроченто Мантуанська школа
Джерела Chisholm, Hugh, ed. (1911). Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.
Посилання
Лоренцо Коста в Луврі
Примітки