Дріс Мертенс (; 6 травня 1987, Левен) — бельгійський футболіст, фланговий півзахисник турецького футбольного клубу «Галатасарай» і національної збірної Бельгії.

Клубна кар'єра Народився 6 травня 1987 року в місті Левен. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Стад Левен», «Андерлехт» та «Гент».

2005 року уклав професійний контракт з «Гентом», тренери якого, утім, на молодого гравця не розраховували. Тож дорослу кар'єру розпочав того ж року в оренді у третьоліговому клубі «Ендрахт».

За рік, влітку 2006, був відданий в оренду клубу «Апелдорн» з другого дивізіону Нідерландів. У цій команді добре себе проявив і по завершенні річної оренди клуб викупив його контракт, скориставшись відповідною опцією орендної угоди.

Ще за два роки, у 2009, вже виступав у найвищому дивізіоні Нідерландів за «Утрехт», який придбав бельгійця за 600 тисяч євро. Відіграв за команду з Утрехта наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Утрехта», був основним гравцем команди і привернув увагу лідерів місцевої футбольної першості.

2011 року разом з партнером по команді Кевіном Стротманом перейшов до ПСВ, який сплатив «Утрехту» з аобох гравців 13 мільйонів євро. Відіграв за команду з Ейндговена протягом двох сезонів 62 матчі в національному чемпіонаті, забивши 37 голів.

Влітку 2013 року став першим придбанням Рафаеля Бенітеса на посаді головного тренера італійського «Наполі». Його трансфер коштував клубу з Неаполя 9,5 мільйонів євро. В Італії відразу став гравцем основного складу своєї нової команди і був важливою фігурою у нападі «Наполі». Проте справжній прорив зміг здійснити лише у своєму четвертому сезоні виступів за цю команду, коли перед початком сезону 2016/17 «Наполі» залишив його головний бомбардир Гонсало Ігуаїн, який за 90 мільйонів євро перейшов до «Ювентуса», а придбаний на його заміну в «Аякса» поляк Аркадіуш Мілік травмувався. За такої ситуації наставник команди Мауріціо Саррі зробив ставку в атаці саме на Мертенса і не прогодав — бельгієць у 35 матчах чемпіонату відзначився 28 голами, лише одним влучним ударом поступившись найкращому бомбардиру чемпіонату Едіну Джеко з «Роми».

Загалом за неаполітанців відіграв дев'ять сезонів, взявши за цей час участь у майже 400 іграх різних турнірів, в яких забив майже 150 голів. Влітку 2022 року 35-річний атакувальний гравець знайшов варіант продовження кар'єри в Туреччині, уклавши контракт із «Галатасараєм».

Виступи за збірну У 2011 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бельгії. Відразу після дебюту почав регулярно викликатися до національної команди.

У її складі був учасником чемпіонаті світу 2014 року і Євро-2016, на обох турнірах виходив на поле в усіх матчах бельгійців, які в обох випадках припинили боротьбу на стадії чвертьфіналів, проте забитими голами не відзначався.

2018 року поїхав на свою другу світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії, також як гравець основного складу. Забив свій перший гол за збірну у фінальних частинах великих міжнародних турнірів у першій грі групового етапу проти Панами, видкривши рахунок на початку другого тайму і поклавши початок розгрому дебютантів світових футбольних форумів з рахунком 3:0. Загалом на турнірі взяв участь у шести із семи ігор своєї команди і допоміг їй здобути бронзові нагороди світової першості.

За три роки, у 2021, був учасником своєї другої континентальної першості, відкладеного на рік Євро-2020.

Статистика виступів Статистика клубних виступів Станом на 24 вересня 2022 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубок ko Континентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2005–06 «Ендрахт» 3Д 14 4 - - - - - - - - - 14 4 2006–07 «Апелдорн» 1Д 35 2 КН 1 0 - - - - - - 36 2 2007–08 1Д 38 15 - - - - - - - - - 38 15 2008–09 1Д 35 13 КН 2 1 - - - - - - 37 14 Усього за «Апелдорн» 108 30 3 1 111 31 2009–10 «Утрехт» ЕД 34+4 6+1 КН 1 0 - - - - - - 39 7 2010–11 ЕД 31 10 КН 4 1 ЛЄ 12 3 - - - 47 14 Усього за «Утрехт» 65+4 16+1 5 1 12 3 - - 86 21 2011–12 ПСВ ЕД 33 21 КН 5 3 ЛЄ 11 3 - - - 49 27 2012–13 ЕД 29 16 КН 3 1 ЛЄ 6 1 СН 1 0 39 18Усього за ПСВ 62 37 8 4 17 4 1 0 88 45 2013–14 «Наполі» A 33 11 КІ 4 2 ЛЧ+ЛЄ 6+4 0 - - - 47 13 2014–15 A 31 6 КІ 4 0 ЛЧ+ЛЄ 2+13 0+4 СІ 1 0 51 10 2015–16 A 33 5 КІ 2 1 ЛЄ 5 5 - - - 40 11 2016–17 A 35 28 КІ 3 1 ЛЧ 8 5 - - - 46 34 2017–18 A 38 18 КІ 2 1 ЛЧ+ЛЄ 8+1 3+0 - - - 49 22 2018–19 A 35 16 КІ 1 0 ЛЧ+ЛЄ 6+5 3+0 - - - 47 19 2019–20 A 31 9 КІ 3 1 ЛЧ 8 6 - - - 42 16 2020–21 A 29 9 КІ 1 0 ЛЄ 7 1 СІ 1 0 38 10 2021–22 A 30 11 КІ 1 1 ЛЄ 6 1 - - - 37 13Усього за «Наполі» 295 113 21 7 79 28 2 0 397 148 2022–23 «Галатасарай» СЛ 6 0 КТ 0 0 - - - - - - 6 0Усього за кар'єру 554 201 37 13 108 35 3 0 702 249

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення «ПСВ Ейндговен» Володар Кубка Нідерландів: 2011-12 Володар Суперкубка Нідерландів: 2012

«Наполі» Володар Кубка Італії: 2013-14, 2019-20 Володар Суперкубка Італії: 2014.

«Галатасарай» Чемпіон Туреччини: 2022-23, 2023-24, 2024-25 Володар Суперкубка Туреччини: 2023 Володар Кубка Туреччини: 2024-25

Бельгія Бронзовий призер чемпіонату світу: 2018

Примітки

Посилання