Генна́дій Гео́ргійович Бо́лотов (27 вересня 1939, Владивосток, Російська РФСР — 7 жовтня 2004, Київ, Україна) — радянський і український актор театру, кіно та дубляжу, сценарист. Заслужений артист УРСР (1987).
Біографія У 1957–1966 роках працював в Архангельському театрі драми імені М. В. Ломоносова, спочатку у допоміжному складі, потім — одним з провідних майстрів театру .
У 1981 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-КарогоБолотов Геннадій Георгійович (dic.academic.ru) .
З 1960 року почав зніматися в кіно. Займався дубляжем.
Фільмографія
1960 — Людина з майбутнім — робочий 1961 — Два житті — епізод 1964 — Повість про Пташкіна — шофер 1965 — Гадюка — епізод 1972 — Бій після перемоги — супроводжуючий Кремера 1973 — Не мине і року... — Орлов 1973 — Вогонь 1973—1975 — Дума про Ковпака — партизан / льотчик Іван Тимофійович Єгоров 1974 — Біле коло — епізод 1974 — Таємниця партизанської землянки — епізод 1975 — Хвилі Чорного моря — гайдамак 1975 — Ви Петька не бачили? — колгоспник 1975 — Порт — полонений 1976 — Бути братом — доктор 1976 — Місце спринтера вакантне — епізод 1976 — Свято печеної картоплі — епізод 1976 — Така вона, гра — помічник Басова 1976 — Щедрий вечір — епізод 1977 — Ненависть — епізод 1977 — Право на любов — епізод 1977 — Рідні — Анатолій Васильович 1977 — Талант — Меркулов 1978 — Спокута чужих гріхів — барон 1978 — Напередодні прем'єри — актор 1978 — Незручна людина — Юрій Юрійович Трошин, начальник планового відділу 1978 — Підпільний обком діє — епізод 1979 — Вавилон XX — куркуль 1979 — Дачна поїздка сержанта Цибулі — ординарець полковника 1979 — Смужка нескошених диких квітів — епізод 1979 — Сімейне коло — товариш по службі Тетяни Михайлівни 1979 — Важка вода — штурман 1980 — Довгі дні, короткі тижні... — робочий, на зборах 1980 — Мужність — учасник зборів 1980 — Платон мені друг — учасник зборів 1980 — Квіти лугові — Іван Федорович, голова колгоспу 1981 — Дівчина і море — боцман Гнат Гнатич 1982 — Грачі — епізод 1982 — Якщо ворог не здається… — епізод 1982 — Жіночі радощі й печалі — старшина 1982 — Весільний подарунок — батько Оксани 1982 — Таємниці святого Юра — епізод 1983 — Весна надії — епізод 1984 — В лісах під Ковелем — Володимир Миколайович Дружинін, комісар загону 1984 — Якщо можеш, прости — Мощнов, актор у виставі 1984 — Найкращі роки — епізод 1984 — Твоє мирне небо 1985 — Контрудар — полковник 1985 — Ми звинувачуємо — А. І. Захаров 1985 — Подвиг Одеси — епізод 1985 — Стрибок 1986 — Запорожець за Дунаєм — Сакка-баші 1986 — Міст через життя — Щербина 1986 — Звинувачується весілля — гість 1987 — До розслідування приступити — епізод 1987 — Лейтенант С. — полковник 1988 — Штормове попередження — Петро Федорович Волокуша 1989 — На знак протесту — батько сержанта 1989 — Зайди в кожен дім — епізод 1989 — На прив'язі у злітної смуги 1989 — Театральний сезон — Віктор Миколайович 1990 — Війна на західному напрямку — полковник Малишев 1990 — Івін А. — офіцер 1990 — Тепла мозаїка ретро і ледь-ледь 1991 — Із житія Остапа Вишні 1990 — Імітатор — епізод 1991 — Козаки йдуть — епізод 1991 — Особиста зброя — Осипенко, генерал міліції 1994 — Притча про світлицю 2000 — Мийники автомобілів — епізод 2001 — Леді Бомж — епізод 2002 — Критичний стан — епізод 2004 — Небо в горошок — провідник 2006 — Богдан-Зиновій Хмельницький — епізод 2007 — Одна любов душі моєї — мельник Сценарист і режисер-постановник: «Сільські бувальщини» (1991, «Укртелефільм»)
Примітки
Посилання
Болотов Геннадій Георгійович на сайті Kinopoisk Болотов Геннадій Георгійович (фільмографія на kino-teatr.ru)