Григо́рій Васи́льович Козі́й (10 січня 1898, Олешичі, Любачівський повіт, Польща — 13 вересня 1988, Львів) — український науковець, Доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки України, завідувач кафедри ботаніки Львівського державного медичного інституту (1946—1951).

Життєпис Народився 10 січня 1898 року в місті Олешичі, нині Підкарпатського воєводства, Польща.

1927 року закінчив біологічний факультет Львівського університету. Асистент у Львівської рільничої академії у 1928—1939 роках; доцент кафедри фізіології рослин Львівського державного університету імені Івана Франка 1939—1941 роках. За німецької окупації 1941—1944 років працював у Львівській контрольно-насінневій лабораторії. У 1944—1945 роках мобілізований до лав радянської армії.

1945—1946 — доцент кафедри нижчих рослин; 1946—1947 — завідувач відділу ботанічного саду Львівського державного університету імені Івана Франка, за сумісництвом старший науковий співпрацівник відділу географії спорових рослин Інституту агробіології АН УРСР (в 1945—1947); 1946—1951 — завідувач кафедри ботаніки; 1951—1955 — професор курсу ботаніки кафедри біології Львівського державного медичного інституту, за сумісництвом науковий співпрацівник — у 1946—1952; 1952—1959 — директор Львівського державного природознавчого музею АН УРСР; завідувач у 1959—1973 роках, професор у 1973—1978 роках кафедри морфології і систематики рослин Львівського державного університету імені Івана Франка.

З 1941 — кандидат біологічних наук; 1946 — доцент 1946, 1951 — доктор біологічних наук, 1953 — професор; 4 жовтня 1961 — заслужений діяч науки УРСР.

Помер 13 вересня 1988 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 32).

Наукові напрями Вивчення історії і походження флори та рослинності Українських Карпат, Розточчя і Полісся. Проблема вивчення і збереження природних фітоценозів високогірного поясу Українських Карпат, зокрема у Чорногорі. Вивчення складу ґрунтів та рослинності лугів і боліт Прикарпаття та Розточчя.

Створив наукову школу луківництва.

Автор близько 140 наукових праць. Підготував 14 кандидатів наук.

Джерела

Посилання