Субаткан-яйла, Сув-Баткан Яйла (, інколи Довгору́ківська яйла́) — гірський масив (яйла) у складі Головної гряди Кримських гір.
Загальний опис Складається з двох структурних масивів: нижнього, висотою 560—1025 метрів над рівнем моря, і верхнього, представленого височиною Тирке-яйла, висотою близько 1000—1287 метрів над рівнем моря, складених з мармуроподібними вапняками.
На сході глибокою долиною річки Бурульча яйла відділена від сусіднього масиву Карабі-Яйла, на заході обривається крутими кам'янистими схилами до долини Салгиру. На півдні межує з масивом Демірджі-яйла (з'єднується з ним вузьким хребтом височини Тирке-яйла), на півночі ж поступово знижується й переходить у долину між Головною та Внутрішньою грядами Кримських гір. У південній частині яйли протікає невелика річка Субаткан. Найвища точка — гора Буки (1023 м).
Назва Історично плоскогір'я носило назву Субаткан-яйла за назвою річки Субаткан (Суботхан), що протікає по ньому. Suv batqan кримськотатарською означає «поринаючий у воду». На початку XX століття увійшла в ужиток назва Довгоруківська яйла по імені землевласників Долгорукових, яким належали землі в долині Салгира, що примикають до яйли з заходу.
Основні гори Основні гори Субаткан-яйли: Буки (1023 м), Чалбаш (1003 м), Калан-Баїр (914 м), Янкой-Баїр (883 м), Базар-Оба (855 м), Коль-Баїр (818 м).
Джерела яйли Джерела: Альошина Вода Ан-Чапі Ені-Сала Кучук-Янкой Чел-Баш Чел-Баш-2 Ярма-Чокрак Ярма-Чокрак-2 У геологів (джерело) Вейрат-Чокрак Кольваїрське джерело Чобан-Су-Ат Джилки-Чокрак Джерело Надії Читліук-Чокрак
Печери Назва Глибина, м Довжина, м Категорія Аверкієва 145 460 2а Альошина Вода (з сифонами) +40 3200 3б Голубина 100 1325 3б Землянична 90 120 1 Ені-Сала-3 20 300 2а Червона (Кизил-Коба) +135 13850 4б Лю-Хосар 48 110 1 Мар-Хосар (Марченко) 93 386 2б Провал 104 1250 2б Тріщинна 35 90 1 Ева 26 30 1
Посилання Довгоруківська яйла Алфавітний покажчик українських назв печер ПЕРЕЛІК класифікованих ПЕЧЕР 1989
Література Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.