Ватермаль-Буафор, також Ватермал-Босфорде ( , ) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 12,93 км ². Населення становить 24249 осіб (2011 рік).

Назва Комуна Ватермаль-Буафор була утворена об'єднанням двох самостійних населених пунктів — Ватермаль і Буафор. Ватермаль вперше згадується у хроніках 888 року, а Boitsfort — 1227 рокуPaul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.

В історичних документах трапляються різноманітні варіанти написання назви поселення Ватермаль: Wactarmala (888, 966), VUatermala (966),Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 1050 , Watremale (1138,Histoire des environs de Bruxelles, Alphonse Wauters, Bruxelles, 1855. P. 336. 1191), Watermale (1162, 1180, 1221), Watermala (1222), Watermalle (1271).

У сучасній голландській мові назва Ватермаль пишеться Watermaal, у французькій мові — Watermael.

На думку бельгійського історика і архівіста 19 століття А. Вотера (), слово Watermael походить від Wactarmala, що складається з двох германських слів: wachter (сторож, охоронець) та mal (місце судочинства). За іншою версією, слово Ватермаль утворено зі слів water (вода) і mahl (місце судочинства).

Бельгійський мовознавець 20 сторіччя М. Гісселінг (, ) висловив думку про те, що назва походить від слова «вода».

Походження назви Босфорде у голландському варіанті (Bosvoorde) або Буафор у французькому варіанті (Boitsfort) є ще менш визначеним. М. Гісселінг пише про її германське походження від слів Baldos (родовий відмінок власного імені Baldo) і jurdu (брід, переправа, місце, де можна перейти річку або ручай).Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 169.

Географія Комуна розташована на півдні Брюссельського столичного регіону. 58 % території комуни займає північна частина Суаньського лісу.

Історія Ватермаль і Буафор (Босфорде) виникли як два окремих села, Ватермаль — на півночі, а Буафор — на півдні щодо один одного. Перша згадка про Ватермаль припадає на 888 рік, а про Буафор — 1227 рік. Села були розділені поміж собою полем. Однак вони були пов'язані у релігійних питаннях. Обидва села разом з селом Одергем належали до єдиної церкви Святого Климента (Saint-Clément), названої на честь Климента І. Церкву, розташовану у Ватермалі, було збудовано у 10 або 11 столітті.

У 13 або 14 столітті місцеві жителі побудували греблі на місцевих річках для створення ставків, у яких ловили рибу й продавали її у Брюсселі. Місцеві мисливські угіддя, що належали герцогам Брабанту, були відомі по всій західній Європі до середини 18 століття.

Населення

Джерело: INS — De: з 1846 по 1970 роки 1846 населення на 31 грудня, з 1981 року — населення на 1 січня Джерело: бельгійське Головне управління статистики

Див. також

Посилання