Жанна Зискіндівна Вітензон (нар. 26 квітня 1929, Вітебськ) — радянський сценарист анімаційних фільмів. Одна з найплодовитіших авторів анімаційного кіна 60—80-х років XX століття.
Батьки Батько — Зискінд (Олександр Айзикович) Вітензон, кінодраматург, писав сценарії до повнометражних художніх фільмів («Заноза», «Полесская легенда», «Главный свидетель», «Сибиряки»).
Мати — Гіта Сапгір, математик, родом з дуже багатої сім'ї вітебських фабрикантів.
Біографія
1947—1952 — навчалась на філологічному факультеті МДУ.
1952—1954 — працювала у Брянському інституті удосконалення учителів.
Автор сценаріїв анімаційних фільмів, що були створені на кіностудіях «Союзмультфільм», «Київнаукфільм», «Білорусьфільм», «Узбекфільм», «Мульттелефільм» (ТО «Екран»).
Співпрацювала з режисерами Р.А.Качановим, О.П.Ходатаєвою та Л.В.Аристовим, С.Л.Аристакесовою, В.Я.Бордзиловським, М.Г.Новогрудською та іншими. Автор дитячих книжок. Лауреат літературної премії «Срібна мавпа» (1975, Японія) за казку «В яранге горит огонь».
Фільмографія «В яранге горит огонь» (Союзмультфільм, 1956) «Храбрый оленёнок» (Союзмультфільм, 1957) «Золотые колосья» (Союзмультфільм, 1958) «Светлячок № 5» (Союзмультфільм, 1964) «Странички календаря» (Союзмультфільм, 1965) «Варежка» (Союзмультфільм, 1967) «Орлёнок» (Союзмультфільм, 1968) «Украденный месяц» (Союзмультфільм, 1969) «Девочка и слон» (Союзмультфільм, 1969) «Катерок» (Союзмультфільм, 1970) «Письмо» (Союзмультфільм, 1970) «Хлопчик і хмаринка» (Київнаукфільм, 1970) «Три банана» (Союзмультфільм, 1971) «Василёк» (Союзмультфільм, 1973) «Грай, моя сопілочко» (Київнаукфільм, 1974) «Оленятко — білі ріжки» (Київнаукфільм, 1974) «Алёнкин цыплёнок» (Білорусьфільм, 1974) «Белый верблюжонок» (Узбекфільм, 1974) «Легенда о старом маяке» (Союзмультфільм, 1976) «Просто так» (Союзмультфільм, 1976) «Тато, мама і золота рибка» (Київнаукфільм, 1976) «Наш добрый мастер» (Союзмультфільм, 1977) «Паперовий змій» (Київнаукфільм, 1978) «Свара» (Київнаукфільм, 1978) «Самолётик» (Екран, 1978) «Честное слово» (Екран, 1978) «Квакша» (Екран, 1979) «Шарик-фонарик» (Союзмультфільм, 1980) «Почему слоны?» (Екран, 1980) «Свинопас» (Екран, 1980) «Дощику, дощику, припусти!» (Київнаукфільм, 1982) «За нечаянно бьют отчаянно» (Молдова-фільм, 1982) «День, коли щастить» (Київнаукфільм, 1983) «Птицелов» (Союзмультфільм, 1984) «Старий і півень» (Київнаукфільм, 1984) «Велосипедик убежал» (Узбекфільм, 1984) «Сампо з Лапландії» (Київнаукфільм, 1985) «Я жду тебя, кит!» (Союзмультфільм, 1986) «Велика подорож» (Київнаукфільм, 1987) «Де ти, мій коню?..» (Київнаукфільм, 1988) «Старовинна балада» (Київнаукфільм, 1989) «Счастливчик» (Екран, 1989) «Крылатый, мохнатый, масляный» (Союзмультфільм, 1990) «Коллаж» (Союзмультфільм, 1990) «Мотузочка» (Київнаукфільм, 1990) «Найсправжнісінька пригода» (Укранімафільм, 1990)
Призи та інші нагороди, що отримали мультфільми Ж. Вітензон
«В яранге горит огонь» Премія за найкращий дитячий фільм на VIII МФ для дітей та юнацтва у Венеції, 1957. Золота медаль на Міжнародному фестивалі молоді та студентів в Москві, 1957. «Храбрый оленёнок» — почесний диплом на XII Единбурзькому МКФ, 1958. «Варежка» Перша премія за найкращий дитячий фільм на VII МФ анімаційних фільмів в Анесі (Франція), 1967. Срібна медаль у конкурсі дитячих фільмів на МКФ в Москві, 1967. Ґран-Прі «Золота пластина» та приз Хіхона «За високу якість анімації» на X МФ фільмів для дітей та юнацтва у Хіхоні (Іспанія), 1968 Перша премія в розділі мультфільмів на III ВКФ в Ленінграді, 1968
Посилання Біографія на сайті www.animator.ru Інтерв'ю з Ж. Вітензон Самые чудесные сказки вырастают из…