Височи́ни Украї́ни займають близько 25 % території країни. Утворення українських височин пов'язане з геологічною будовою і тектонічними рухами земної кори. Наприклад, відноги Середньоросійської височини фіксують виступи кристалічного фундаменту; Донецька височина є залишком мезозойського фундаменту складчастої споруди тієї ж назви. Важливу роль відіграли неотектонічні рухи в межах південного та південно-західного схилу Східно-Європейської платформи, в результаті яких утворилися обернені морфоструктури Волинської височини та Подільської височини, відбулися підняння окремих блоків фундаменту в межах Придніпровської височини та Приазовської височини.
За генезисом в Україні виділяють: денудаційні височини — Волинська, пластово-денудаційні — Середньоруська, структурно-денудаційні — Приазовська, цокольні — Донецька.
Найвищі вершини височин України Берда (515 м) — Хотинська височина Камула (471 м) — Гологори Високий Камінь (440 м) — Вороняки Крайній Камінь (431 м) — Товтри Драбаниха (408 м) — Кременецькі гори Булава (395 м) — Розточчя Могила Мечетна (367 м) — Донецький кряж Хохлиця (361 м) — Волинська височина Бельмак-Могила (324 м) — Приазовська височина (323 м) — Придніпровська височина (321,4 м) — Словечансько-Овруцький кряж (222 м) на теренах України — Середньоруська височина (178,4 м) — Тарханкутська височина
Див. також Рельєф України Геологія України Фізико-географічне районування України
Джерела
Література
Посилання
Орографічна карта України .