Менахем () — ізраїльський цар. Царював десять років ().
Життєпис Менахем служив воєначальником у попереднього царя Захарії. Після загибелі Захарії від руки Шаллума, Менахем зібрав своє військо і повів його на Самарію проти узурпатора. Він зміг захопити місто, перебити бунтівників і проголосити себе царем. Після взяття Самарії, Менахем рушив проти міста Тіфсах, містяни якого не бажали визнавати його. Тіфсах був узятий, а жителі його перебиті. На тридцять дев'ятому році Азарії, юдейського царя, Менахем, син Гаді, став царем над Ізраїлем і царював 10 років у Самарії. Менахем мав репутацію жорстокого правителя через якого потерпали прості ізраїльтяни. Наприклад коли проти Ізраїлю пішов цар Ассирії Тіглатпаласар III (Пул), Менахем не став шукати з ассирійцями битви, а зволів просто відкупитися від них сумою 1000 талантів срібла, які були зібрані з народу ().
В. Олбрайт датує цей період 745 р. до н. е. — 738 р. до н. е., а Е. Тілє відносить час його царювання до 752 р. до н. е — 742 р. до н. е.Edwin Thiele, The Mysterious Numbers of the Hebrew Kings, (1st ed.; New York: Macmillan, 1951; 2d ed.; Grand Rapids: Eerdmans, 1965; 3rd ed.; Grand Rapids: Zondervan/Kregel, 1983). ISBN 0-8254-3825-X, 9780825438257
Примітки
Посилання Друга книга царів. Біблія у перекладі Івана Хоменка
Царі Ізраїлю Попередник:Шаллум МенахемПравління:745 до н. е. — 738 до н. е. Наступник:Пекахія