Сте́фані Луї́за Кво́лек (; 31 липня 1923 — 18 червня 2014)  — американська вчена польського походження, хімік. Винахідниця пара-амідного (поліпарафенілен-терефталамідного) синтетичного волокна, у п'ять разів міцнішого за сталь, відомого під торговою маркою «Кевлар»Wholly Aromatic Carbocyclic Polycarbonamide Fiber . Кволек здобула безліч нагород за свої роботи у галузі хімії полімерів.

Ранні роки і освіта Стефані Кволек народилася в Нью-Кенсінгтоні, штат Пенсільванія, в 1923 році. Її батько, Джон Кволек (від ), помер, коли їй було 10 років . Він був металургом, але також натуралістом-аматором. Кволек перейняла від нього інтерес до науки, а від матері, Неллі Зайдель Кволек, інтерес до моди і вміння працювати з тканинами (в дитинстві Кволек навіть хотіла стати дизайнером одягу)Stephanie Kwolek. Стефані навчалась у католицькій школі в Нью-Кенсінгтоні, а в 1946 році закінчила коледж Маргарет Моррісон Карнегі (), нині відомий як Університет Карнегі-Меллон, отримавши ступінь в області хімії. Кволек планувала студіювати медицину і сподівалась, що зможе зібрати грошей на медичну освіту за рахунок підробітку у хімічній галузі.

Кар'єра в DuPont В 1946 році Вільям Гейл Чарч (William Hale Charch), майбутній наставник Кволек, познайомившись із нею, запропонував їй посаду у філіалі DuPont у Баффало, штат Нью-Йорк. Хоч Кволек думала лише про тимчасовий підробіток в DuPont, з часом вона досить зацікавилась роботою і відмовилася від медичної кар'єри. Кволек переїхала в Вілмінгтон, штат Делавер у 1950 році, щоб працювати у відкритій незадовго до того Лабораторії передових досліджень (), де продовжила працювати під керівництвом Чарча. У 1959 році вона отримала нагороду від Американського хімічного товариства (ACS). Тоді ж вона написала свою найбільш цитовану статтю, у співавторстві з Полом Морганом, «» (), де описувалося як досягти полімеризації при атмосферному тиску і кімнатній температурі. Зараз цей експеримент є популярною демонстрацією на уроках хімії в СШАStephanie L. Kwolek.

Створення кевлару У DuPont Кволек займалася низькотемпературною конденсацією полімерів. Особливого успіху вона досягла у роботі з ароматичними поліамідами. На початку 60-х вона змогла знайти умови полімеризації для синтезу полі-м-фенілен-ізофталаміду (), який у 1961 році DuPont почав продавати як вогнестійке волокно під торговою маркою NomexStephanie Kwolek.

У 1964 році, в очікуванні дефіциту нафти, група Кволек у DuPont розпочала пошук легкого, але міцного синтетичного волокна для використання як армувального матеріалу в автомобільних шинах. Полімери, з якими вона працювала у той час, поліпарафенілен-терефталат і полібензамід, утворювали рідкі кристали — на той час явище унікальне для полімерів. Отримана мутна речовина, що ставала молочною при перемішуванні, спочатку не зацікавила дослідницю, і вона працювала далі з іншими речовинами — через те що вона була мутна і нев'язка, були побоювання, що вона може пошкодити прядильну машину (лабораторний апарат, який видаляв з розчину вологу, лишаючи сухі волокна). Проте через деякий час вона все ж переконала колегу, який завідував апаратом, спробувати отримати волокна з рідиниStephanie L. Kwolek, Inventor of Kevlar, Is Dead at 90. Вони виявилися жорсткі і міцні, на відміну від ламкого нейлону. Їх міцність на одиницю ваги була в 5 разів вищою за сталь, при значно меншій густині. Керівництво лабораторії розуміло значення цього відкриття, і нова галузь хімії полімерів почала швидко розвиватись. До 1971 року було отримано сучасний кевлар. Кволек, однак, не брала активної участі у розробці технологій створення виробів з кевлару.

У 1980 році вона отримала нагороду від Американського хімічного товариства за «Творчий винахід».

Після DuPont У 1986 році Кволек покинула пост наукового співробіника компанії DuPont, але продовжувала працювати консультанткою компанії. Була членом Національної дослідницької ради і Національної академії наук. За 40 років роботи хімікинею вона отримала за різними підрахунками від 17 до 28 патентів . Після виходу на пенсію Кволек займалася численними хобі, такими як шиття і садівництво.

У 1994 році вона стала лауреаткою The 1994 Kilby Laureates.

У 1995 році вона стала четвертою жінкою, що була уведена до Національної зали слави винахідників. Також у цьому році вона отримала Внутрішню нагороду компанії DuPont, медаль Лавуаз'є. До самої смерті вона лишалася єдиною жінкою яка отримала цю нагородуStephanie Kwolek.

У 1996 році отримала Національну медаль технологій та інновацій, а у 2003 році її прийняли до Національної зали слави жінок.

У 1997 році вона отримала медаль Перкіна, найвищу відзнаку хімічної галузі в США, від . Вона стала другою жінкою що здобула цю нагородуStephanie Kwolek Wins 1997 Perkin Medal.

У 1999 році Кволек отримала премію Лемельсона від MITOther Winners.

У 2003 році її було введено до Національної зали слави жінок за її наукові досягненняStephanie L. Kwolek.

У 2013 році була видана її біографія у формі книги для дітей під назвою «The Woman Who Invented the Thread That Stops the Bullets: The Genius of Stephanie Kwolek» написана Едвіном ВіковThe Woman Who Invented the Thread That Stops Bullets: The Genius of Stephanie Kwolek (Genius Inventors and Their Great Ideas) .

Стефані Кволек померла у віці 90 років 18 червня 2014 . У день її смерті DuPont оголосив що продав мільйонний кевларовий бронежилет.

Примітки

Посилання

Stephanie Kwolek at Famous Women Inventors Interview with Stephanie L. Kwolek, March 21, 1998, from the Center for Oral History at the Chemical Heritage Foundation Stephanie Kwolek, Video, from The Catalyst Series: Women in Chemistry, at the Chemical Heritage Foundation, Philadelphia, PA