Естляндська губе́рнія — одна з остзейських губерній Російської імперії з центром у місті Ревель. На сьогодні територія у складі Естонії.
Утворена 12 грудня 1796 року за адміністративною реформою перетворенням Ревельського намісництва.
Адміністративний поділ Губернія поділялась на 4 повіти: Везенберзький (або Вірляндський) Вейсенштейнський (або Єрвенський) Гапсальський (або Вікський) Ревельський (або Гаррієнський)
Населення Естляндська губернія (XLI, 115—120). — За остаточним підрахунком перепису 1897 р. в Естляндській губернії було 412716 мешканців, у тому числі в містах — 77081; з міст лише губ. м. Ревель мало 64572 меш., в інших їх не більше 6 тис. у кожному. Розподіл населення по повітах див. «Росія» (XXVII, 111). — Естонців, корінних мешканців краю, 365959; крім того в губернії жили: росіяни — 20899 (у м. Ревелі і в пов. Везенберзькому), німці — 16037 (у містах — 11712), шведи — 5768 (в Гапсальском пов.) й ін. Близько 90 % всього населення належать до лютеранського сповідання, 9 % до православ'я, ін. 1 % євреї та ін. За даними центрального Стататистичного комітету в Естляндській губернії в 1905—1906 роках налічувалося 449400 меш., з них 81100 у містах. Естляндська губернія в 1905-6 роках сильно постраждала від політичних та аграрних хвилювань та пов'язаних з ними каральних експедицій.
Історія 12 грудня 1796 року за адміністративною реформою Російської імперії була утворена Естляндська губернія шляхом переназви Ревельського намісництва.
В 1816 році відбулося скасування кріпацтва в Естляндській губернії стало важливим кроком на шляху звільнення селян, проте минуло ще декілька десятиліть, перш ніж вони отримали право набувати землю у власність.
1889 ознаменував собою початок політики русифікації. Через це багато правових інститутів балтійських німців були або скасовані або переведені на російську мову. Студенти кепсько сприйняли русифікацію програм, введених в 1890-ті роки.
Під час російської революції 1905 року, естонці закликали до свободи преси і зборів, для загального права голосу, національної автономії. Естонські успіхи були мінімальні, але це була перша спроба просування національної державності.
12 квітня 1917 року Тимчасовий уряд прийняв положення «Про автономію Естляндії», згідно з яким Вероскійський, Перновський, Феллінський, Езельський та Юр'ївський повіти, а також частина Валцького повіту були виділені з Ліфляндської губернії і передані Естляндській губерніїNeil Taylor (2008). Baltic Cities. Bradt Travel Guides. с. 84–85..
Примітки
Джерела Естляндська губернія (Енциклопедичний словник Ф. А. Брокгауза і И. А. Єфрона)