А́аду Гінт, , повне ім'я А́дольф Е́дмунд Гінт (); , с. Кюласема, Езельський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — , Таллінн, Естонська РСР, СРСР) — естонський радянський письменник, народний письменник Естонської РСР (1965).
Життєпис Народився в селі Кюласема на острові Муху. Дитинство і юність Гінта пройшли на острові Сааремаа, де в 1923—1929 роки він навчався в Сааремааській гімназії.
Після анексії Естонії Радянським Союзом у 1940 році вступив у Комуністичну партію.
Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 (в ході Другої світової війни) був покликаний в Червону армію, пізніше — працював у тилу.
Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 9 скликання, а також депутатом Верховної Ради Естонської РСР.
Помер в Таллінні 26 жовтня 1989. Похований на острові Сааремаа на кладовищі Кіхельконна (нині на території волості Кіхельконна повіту Сааремаа).
Родина Брат — Йоганнес Гінт (1914—1985), відомий вчений, інженер і винахідник, який спеціалізувався на силікатних матеріалах.
У 1937–1941 перебував у шлюбі з Деборою Туллій, пізніше стала відомою як поетеса і перекладачка Дебора Варандей.
У 1941—1958 був одружений з письменницею Мінні Нурмі.
У 1961 році одружився з Ельвією Гінт (уроджена Ельвія Соовісте).
Серед восьми дітей Гінта здобули популярність письменники Пяерн Гінт, Мийно Гінт і Еева Парк, а також перекладачка Маре Занева.
Творчість Основні твори Гінта присвячені життю острів'ян, в особливості — рибалок.
Твори «Проказа» («Pidalitõbi»; роман, 1934) «Лепрозорій Ватку» («Vatku tõbilas»; роман, 1936) «Золоті ворота» («Kuldne värav»; роман, 1937) «Кочегар» («Tulemees»; роман, 1939) «Син Вессе» («Vesse poeg») «Пригоди вугра» («Angerja teekond») «Свів острів» («Oma saar») «Берег вітрів» («Tuuline rand»; тетралогія)
Бібліографія «Пригоди вугра». Таллінн: Естонське державне видавництво, 1951, 70, стор. «Tuuline rand» («Берег вітрів»), тома 1—4 «Берег вітрів», книги 1—2. 1963; 1094 стр. Kogutud teosed (Вибрані твори), тома 1—2; Таллінн, 1975–1976 «Берег вітрів» (у двох томах). Москва: Радянський письменник, 1977; том 1 — 752 стр., том 2 — 720 стр. «Свій острів». Москва: Радянський письменник, 1987; 592 стр. Вибране. Москва: Радянський письменник, 1987; 592 стр., ISBN 5-280-00600-9
Екранізації і театральні постановки Перу Ааду Гінта належать кілька п'єс, всі вони ставилися в естонських театрах.
Кинофильмы За п'єсою Гінта «Куди йдеш, товариш директор?» («Kuhu lähed, seltsimees direktor?») режисером Віктором Невежіним в 1959 році на Талліннській кіностудії було знято художній фільм «Підводні рифи» («Veealused karid»), при цьому письменник виступав як один із сценаристів.Film «Veealused karid» sai lehtedes hävitava hinnangu ja rikkus Arvo Valtoni naise karjääri // Maaleht, 13.11.2010 За мотивами епопеї Гінта «Берег вітрів» на Талліннській кіностудії було знято два художні фільми (як і у випадку з кінокартиною «Підводні рифи», Ааду Хінт був одним з сценаристів): «Гладіатор» («Gladiaator»; 1969, режисер Велье Кяспер); «Берег вітрів» («Tuuline rand»; 1971, режисер Калье Кійск Карлович).
Нагороди, премії і звання Державна премія Естонської РСР (1950, 1967) Заслужений письменник Естонської РСР (1955) Народний письменник Естонської РСР (1965) Літературна премія Фрідеберта Туґласа за новели (1982) Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Джерела «Pidalitõvest» puudutatu kohtus (Суд ображеного «Прокази»). Vaba Maa, 14 березня 1935, № 63, стр. 4 Autorile naha peale (Автору на шкіру). Vaba Maa, 16 березня 1935, № 65, стр. 6 Кузнецов Ф., «Три книги романа Ааду Хинта», «Дружба народов», 1961, №5 Крахмальникова З. А., «Путешествие по „Берегу ветров“ (Ааду Хинт и его книги)», Москва, 1970 «Очерк истории эстонской советской литературы», Москва, 1971 Leht К., «Aadu Hint», Таллінн
Примітки
Посилання Ааду Гінт / / Велика радянська енциклопедія