Сінгапур — острівна південносхідноазійська країна, що знаходиться на південно-східному краї континенту, поблизу південного краю півострова Малакка . Загальна площа країни 697 км² (192-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 687 км², а на поверхню внутрішніх вод — 10 км². Площа країни трохи менша за площу території міста Києва.
Етимологія Офіційна назва — Республіка Сінгапур, Сінгапур (; ; ). Назва країни походить від назви однойменного острова. Назва острову виводиться від малайського топоніму Сінгапура, відомого з XII століття, що походить від санскритського сінха-пурам (), де «сінха» — лев, а «пурам» — місто, тобто Місто Лева. За легендою, засновники міста зустріли в цих містах лева (можливо тигра). Сінгапур англізована форма малайської назви, яка використовується дотепер разом із варіантами китайською і тамільською мовами. Раніше острів був знаний як Темасек (Temasek), що перекладається як морське місто, малайсько-яванський корень «тасік» означає озеро.
Історія дослідження території
Географічне положення Сінгапур — південносхідноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Сінгапур на заході омивається водами Малаккської, на півдні Сінгапурської проток Тихого океану; на півночі протокою Джохор відокремлюється від півострова Малакка. Загальна довжина морського узбережжя 193 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 3 морські милі. Виключна рибальська зона встановлена всередині і за межами територіального моря згідно міжнародних договорів.
Крайні пункти
Час
Час у Сінгапурі: UTC+8 (+6 годин різниці часу з Києвом).
Геологія
Сінгапур є результатом вулканічної діяльності, чому підтвердженням є залишки вулканічних порід, з яких складаються Букіт-Тімах та острова Вудлендс і Пулау-Убін. Основну частину цих вивержених порід складає граніт. Габро також знайдено в Сінгапурі і простягається значними пластами в районі під назвою Маленький Гуйлінь (Little Guilin), що в Букіт-Гомбаку. Осадові породи складають західну частину острова й головним чином представлені пісковиками і аргілітами, незначна частина яких ще знаходиться й в південно-західному районі острова. Метаморфічні породи знаходяться в північно-східній частині Сінгапуру, а також на Пулау-Теконгу, що поблизу східного узбережжя острова, всі вони представлені кварцитами.
Сейсмічність
Сінгапур є відносно безпечним місцем в сейсмічно активному регіоні, попри те, що найближча лінія розлому земної кори знаходиться в кількох сотнях кілометрів — в Індонезії. Але більшість будівель піддаються тільки ледь чутним коливанням, які, в цілому, не завдають шкоди Сінгапуру та його громаді. Все це різко контрастує з багатьма негативними прикладами, зафіксованими в сейсмічно активних сусідів обабіч острова. Пояснюється це вдалим розташуванням острова, оскільки він в тектонічному плані з півночі прикривається материковим щитом, а з півдня він під захистом острова Суматра, який ще й несе на собі основний тягар різних цунамі та землетрусів в цій частині Азії.
Рельєф
Більшість території Сінгапуру не перевищує 15 м над рівнем моря. Найнижча точка — рівень вод Сінгапурської протоки (0 м); найвища точка — гора Букіт-Тімах (166 м), сформований виверженими породами та гранітом. Пагорби і долини з осадових порід також переважають північному заході острова, тоді як східна частина складається з піщаних і намивних порід.
Особливістю території країни є її «приростання», спричинене технічними здобутками його мешканців, що використовують землю його пагорбів і землю з суміжних країн та породу з морського дна й штучно прирощують територію острова. У результаті, Сінгапур зріс із 581,5 км ² 1960 року до 712,4 км ² 2010, і може вирости ще на 100 км ² до 2033 року.
Найбільші пагорби Сінгапуру: Енн-Сіанг-Хілл (Ann Siang Hill) Бішар-Хілл (Bishan Hill) Букіт-Чанду (Bukit Chandu) Букіт-Мера (Bukit Merah) Букіт-Панджанґ (Bukit Panjang) Букіт-Тімах (Bukit Timah) Дакстон Хілл (Duxton Hill) Емеральд-Хілл (Сінгапур) (Emerald Hill) Форт Каннінґ (Fort Canning) Джуронґ Хілл (Jurong Hill) Гора Фаберм (Сінгапур) (Mount Faber) Гора Вернон (Сінгапур) (Mount Vernone)
Узбережжя
Оскільки Сінгапур є острівною державою, то звідси й витікає його морський статус, а зважаючи на історичні та територіальні особливості він став ключовою місциною Азії. Сінгапур омивається водами Південнокитайського моря, являючись крайньою його межею. Безпосередньо з самої Малаккської протоки виходить Сінгапурська протока, яка й омиває Сінгапур з південної та західної сторін. А з північної та східної сторін він відмежований від континенту численними протоками, найбільша з яких протока Джохор.
Найбільші затоки: Круїз-Бей (Cruise Bay), Марина-Бей. Найбільші природні гавані:Кеппель-Гарбор (Keppel Harbour), Шерангун-Гарбор (Serangoon Harbour). Найбільші природні лагуни: Східна Лагуна, Лагуна Східного узбережжя (East Coast Lagoon), Дофін-Лагуна (Dolphin Lagoon).
Локальні протоки, розмежовують численні острови навколо головного острова, у своїй назві вони мають місцеву родову назву «селат»: Селат-Айер-Мербау (Selat Ayer Merbau) Селат-Банья (Selat Banyan) Селат-Беркас (Selat Berkas) Селат-Біола (Selat Biola) Селат-Баком (Selat Bukom) Селат-Пандан (Selat Pandan) Селат-Пау (Selat Pauh) Селат-Павай(Selat Pawai) Селат-Песек (Selat Pesek) Селат-Пулау Дамар (Selat Pulau Damar) Селат-Джохор (Selat Johor) Селат-Джуронґ (Selat Jurong) Селат-Сакра (Selat Sakra) Селат-Салу (Selat Salu) Селат-Самулум (Selat Samulun) Селат-Сенгкір (Selat Sengkir) Селат-Сінкі (Selat Sinki) Селат-Судонґ (Selat Sudong) Селат-Танджонґ Хакім (Selat Tanjong Hakim)
Острови
Острів Сінгапур має ромбоподібну форму, поряд з яким численні дрібні острови. Окремо виділяється дальня його околиця — острова Педра-Бранка. Загалом навколо Сінгапуру розкидані ще десятки дрібних островів, найбільші з яких: Джуронг, Пулау-Теконг, Пулау-Убін і Сентоса.
Найбільші острови: Пулау-Баджау (Pulau Bajau) острів Біола (Biola) Пулау-Брані (Pulau Brani) Пулау-Баком (Pulau Bukom) Пулау-Бусінґ (Pulau Busing) Пулау-Ганту (Pulau Hantu) Пулау-Джонґ (Pulau Jong) Острів Джуронґ (Jurong Island) Острів Кусу (Kusu Island) Пулау-Палаван (Pulau Palawan) Пулау-Паваі (Pulau Pawai) Пулау-Сатуму (Pulau Satumu) Пулау-Текукор (Pulau Tekukor) Маяк Раффлз (Raffles Lighthouse) Острів Сент-Джонс (Saint John's Island) Пулау-Сеягат (Pulau Sejahat) Пулау-Секуду (Pulau Sekudu) Пулау-Семакау (Pulau Semakau) Пулау-Сенанґ (Pulau Senang) Пулау-Серангун (Pulau Serangoon) Південні острови Пулау-Судонґ (Pulau Sudong) Пулау-Теконґ (Pulau Tekong) Пулау-Теконґ-Кечіл (Pulau Tekong Kechil) Пулау-Убін (Pulau Ubin) Пулау-Уджонґ (Pulau Ujong) Острів Педра-Бранка (Pedra Branca) Пулау-Анак-Буком (Pulau Anak Bukom)
Клімат
Територія Сінгапуру лежить у екваторіальному кліматичному поясі. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами.
Сінгапур розташований на 1 градус на північ від екватора. Завдяки своєму географічному положенню і впливу морів, тут характерна рівномірність температури і тиску, спостерігається висока вологість і рясні опади. Середньорічна кількість опадів становить близько 2370 мм на рік. Тоді як найбільші добові показники опадів були зафіксовані на позначці в 512 мм в 1978 році, 467 мм в 1969 році і 366 мм 19 грудня 2006 року. Температурні коливання протягом доби дуже незначні — мінімум 23 °C і максимум 31 °C. Червень найспекотніший місяць в році, не набагато йому поступаються й травневі дні, що пов'язано з слабким вітром і сильним сонячним впливом. Найвища була температура 36,0 °C зафіксована 26 березня 1998 року, а найнижча температура була +19,4 °C у 1934 році.
Відносна вологість має добовий діапазон: високі показники з раннього ранку до середини дня — 60 %, але вже потім вона опускається нижче 50 %. У травні 2009 року середня відносна вологість становила 83 %, це було ще більше, а ніж дані в 79,1 % у травні 2008 року. Взагалі то, при тривалому сильному дощі, відносна вологість повітря нерідко досягає 100 %. Як правило, набагато більше опадів спостерігається у західній частині острова, а завдяки ефекту дощової тіні на східній частині Сінгапуру вона, незначно, але менша і тому тут є набагато сухіше і трохи гарячіше, а ніж на заході Сінгапуру. Тому, попри невеликі свої розміри, в Сінгапурі може бути сонце з одного боку, у той час як з іншого йтиме дощ.
Іншою особливістю Сінгапуру є сезони мусонів, які відбуваються двічі щороку. Перший — Північно-Східний мусон, який триває у період з грудня і до початку березня. Другий — Південно-Східний мусон, який триває в період з червня по вересень. В проміжку між цими сезонами мусонів в Сінгапурі спостерігається суттєве зменшення дощових і вітряних днів. Під час Північно-Східного мусону переважають північно-східні вітри, які досягають швидкості 20 км/год. Загалом, цей сезон має також дві відмінності: хмарна погода в грудні і січні з частими дощами в другій половині дня, а то й набагато довші дощові періоди з тривалістю від 1 до 3 днів поспіль; потім цей мусон проявляється порівняно сухішою погодою, але їз значними вітровими поривами, починаючи з лютого і до початку березня, в цей час пориви вітру сягають від 30 до 40 км/год. А от Південно-Західний мусон, вважається більш помірним з південно-східними та південно-західними вітрами. Потужні і не тривалі дощі найчастіше випадають в полудень і на початку другої половини дня, також можна спостерігати дощі й вранці, їх ще називають «Суматранським шквалом», адже вони є «хвостом» потужних шквальних циклонів, які накочуються з моря на острів Суматра.
Сінгапур є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Річки
Річки й струмки країни належать басейну Тихого океану. Окремим явищем міста є його водні потоки, їхня довжина сягає максимум 10 км. Тим не менше, тропічний клімат в країні з проливними дощами призводить до появи широкої мережі постійних потоків, велика частина з яких стала в пригоді для наповнення системи водосховищ. Найвідоміші потоки-річки міста: Канал Александри (Alexandra Canal) Річка Гейланг (Geylang River) Пелтон-канал (Pelton Canal) Канал Рохор (Rochor Canal) Річка Рохор (Rochor River) Канал Сіглап (Siglap Canal) Річка Сінгапур (Singapore River) Стемфорд-канал (Stamford Canal) Річка Бедок (Sungei Bedok) Річка Китай (Sungei China) Річка Кетапанґ (Sungei Ketapang) Річка Ланчар (Sungei Lanchar) Річка Пандан (Sungei Pandan) Річка Пінанґ - Хоганґ (Sungei Pinang — Hougang) Панггол (Sungei Punggol) Річка Селетар Сімпанг Кірі (Sungei Seletar Simpang Kiri) Річка Сембаванґ (Sungei Sembawang) Річка Серангун (Sungei Serangoon) Річка Сімпанг Кенен (Sungei Simpang Kanan) Річка Тампінес (Sungei Tampines) Річка Улу-Пандан (Sungei Ulu Pandan) Річка Вомпо (Sungei Whompoe)
Водосховища