Барбáра Фрíшмут (; 5 липня 1941, Альтаусзее в землі Штирія — 30 березня 2025, там само)) — австрійська письменниця, драматургиня, сценаристка і перекладачка.
Біографія Барбара Фрішмут народилася в австрійській гірській курортній місцевості (Зальцкаммергут) у сім'ї власника готелю Антона Фрішмута й Марії Фрішмут (до шлюбу Шмідт). Барбарина тітка Едіт Гауер-Фрішмут (1913 — 2004) — учасниця Руху опору. Її життя Барбара Фрішмут описала в романі «Одне одному дитина». Під час Другої світової війни батька мобілізували в німецьку армію. 1943 року він загинув на Східному фронті в СРСР. Мати самотужки провадила готельне господарство до 1956 року, а тоді переїхала до Граца й знову одружилася. Марія Фрішмут керувала готелем «Брагаус» в Еґґенберзі, що поблизу Граца, до 1976 року. Барбара вчилась у приватній школі в Бад-Аусзее (1948–1951), монастирській школі-інтернаті Ґмундена (1951–1955) і в жіночій гімназії імені Песталоцці в Граці (1955—1959). 1959 року вона вступила до Грацького університету, де вивчала англійську й турецьку мови. Одержавши стипендію, в 1960–1961 роках вона здобуває освіту в Університеті Кемаля Ататюрка в Ерзурумі. Після повернення до Граца в лютому 1961 року вона стала вивчати угорську мову. У 1963—1964 роках студіювала унгаристику в Дебрецені. У 1962 році вона склала професійний іспит перекладача з турецької мови, а в 1964-му — перекладача з угорської мови 1964 року Барбара Фрішмут приїжджає до Відня й тут вивчає тюркологію, іраністику та ісламознавство. В 1966 році вона кидає навчання й відтоді живе переважно з написання своїх власних та перекладних творів. Пише також статті для масмедіа.
22 березня 1971 року Барбара Фрішмут одружилася з жокеєм Ґюнтером Ґрюном (* 1942). Подружжя проживало на кінному заводі з сорока кіньми в Обервайдені (Нижня Австрія). У грудні 1973 року у Відні народила сина Флоріана Анастазіуса Ґрюна.
З середини 1970-х шлюб поступово розпадався. Після розлучення 18 серпня 1977 року Барбара Фрішмут офіційно повернула своє дошлюбне прізвище. Вона проводила дедалі більше часу в Альтаусзее, де 25 березня 1988 року одружилася з психіатром та неврологом Дірком Пеннером, що практикував у Мюнхені.
З 1999 року Барбара Фрішмут постійно проживала в Альтаусзее. Ростила сад, який дав їй матеріал для трьох книжок. Тривалий час вона очолювала й спонсорувала Літературний музей в Альтаусзее.
Фрішмут померла 30 березня 2025 року після тривалої важкої хвороби в Альтаусзее. Похована 22 квітня 2025 року на кладовищі в Альтаусзее.
Творчість Літературні твори Барбара Фрішмут почала писати ще у студентські роки, коли були опубліковані її перші вірші. Зразками літературної творчості їй були Ганс Карл Артманн, Ернст Теодор Амадей Гофман, Арно Шмідт, Льюїс Керрол і Джеймс Джойс.
Зав'язавши у 1960 році контакт із угрупованням «Форум-Штадтпарк», належала до числа його засновників ще тоді, коли навчалася в Ерзурумі. Навесні 1961 року на зборах цього форуму Барбара Фрішмут вперше привселюдно прочитала свої твори. 1962 року вона вступає до «Грацької групи». Не раз виїжджала за кордон, відвідала Туреччину, Китай (1982), Японію (1990), Єгипет, США, Велику Британію та інші країни. 1976 року, перебуваючи в США, Фрішмут три місяці читала лекції з літератури в Коледжі Оберлін (Огайо). а 1987-го — в Університеті Вашингтона в Сент-Луїсі.
Восени 1990 року у Мюнхенському університеті Барбара Фрішмут прочитала цикл лекцій про поезію під назвою «Мрія літератури — література мрії». У 1997 й 1998 роках вона належала до журі, що присуджувало Премію Інґеборґ Бахман. З 1997 по 2002 рік письменниця була членом комітету Німецького товариства Шіллера в Марбаху-ам-Некар.
Барбара Фрішмут перекладала з англійської та угорської мов. 1967 року вийшов її перший переклад з угорської — щоденник ув'язненої в концтаборі Ани Новац, трансильванської єврейки.
Барбара Фрішмут — лауреатка багатьох літературних премій та нагород. Це Премія Антона Вільдґанса (1973), Австрійська премія в галузі дитячої літератури (1972, 1995), Літературна премія міста Відень (1975, 1979), Почесна премія міністерства освіти і культури (1987), Літературна премія Іди Демель (1983), Премія Франца Набля (1999), Почесна премія австрійської книготоргівлі (2005) та інші. Твори Барбари Фрішмут перекладено арабською, боснійською, болгарською, китайською, англійською, гінді, нідерландською, італійською, латиською, польською, російською, шведською, словенською, чеською, турецькою, українською та угорською мовами. У серпні 2015 року налічувалося не менш як 36 перекладних книжок Варбари Фрішмут чужоземними мовами.
Твори
Романи, оповідання Монастирська школа (Die Klosterschule). Frankfurt/Main 1968 Історії для Штанека (Geschichten für Stanek). Berlin 1969 Дні і роки. Виклад залежно від ситуації (Tage und Jahre. Sätze zur Situation). Salzburg, Wien 1971 Зникнення тіні на сонці (Das Verschwinden des Schattens in der Sonne). Frankfurt/Main 1973 Повернення до попередньої відправної точки (Rückkehr zum vorläufigen Ausgangspunkt). Salzburg, Wien 1973 Ловити вітер. Оповідання (Haschen nach Wind. Erzählungen). Salzburg, Wien 1974 Містификації Софії Зільбер (Die Mystifikationen der Sophie Silber). Roman. Salzburg/Wien 1976 ISBN 3-7017-0152-0 Емі, або Метаморфоза (Amy oder Die Metamorphose). Roman. Salzburg, Wien 1978 Залежність — вирок найніжнішого виду (Entzug — ein Menetekel der zärtlichsten Art). Pfaffenweil 1979 Кай і замилування моделями (Kai und die Liebe zu den Modellen). Roman. Residenz Verlag, Salzburg/Wien 1979 ISBN 3-7017-0224-1 Зв'язки (Bindungen). Erzählungen. Salzburg, Wien 1980 Пейзаж для ангела (Landschaft für Engel). Wien [u.a.] 1981 Жінка в місячному сяйві (Die Frau im Mond). Roman. Salzburg, Wien 1982 Із життя П'єро (Vom Leben des Pierrot). Erzählungen. Mit Holzschnitten von Alfred Pohl, Pfaffenweil 1982 Межа мрії (Traumgrenze). Erzählungen. Salzburg, Wien 1983 Танцюрист на голові (Kopftänzer). Roman. Residenz Verlag, Salzburg/Wien 1984 ISBN 3-7017-0380-9 Повелителька звірів (Herrin der Tiere). Erzählung. Salzburg, Wien 1986 Про стосунки (Über die Verhältnisse). Roman. Salzburg/Wien 1987 ISBN 3-7017-0506-2 Убивчі казки (Mörderische Märchen). Erzählungen. Salzburg, Wien 1989 Одне одному дитина (Einander Kind). Roman. Salzburg, Wien, Residenz 1990 Містер Роза, або Важко бути не карликом. П'єса для одного актора (Mister Rosa oder Die Schwierigkeit, kein Zwerg zu sein. Spiel für einen Schauspieler). Wien 1991 Мрія літератури — література мрії (Traum der Literatur — Literatur des Traums). Salzburg, Wien 1991 Водяники. П'єси для читання з морів, пустель і кімнат (Wassermänner. Lesestücke aus Seen, Wüsten und Wohnzimmern). Salzburg, Wien 1991 Відьмине серце (Hexenherz). Salzburg, Wien 1994 Записка друга (Die Schrift des Freundes). Salzburg, Wien, Residenz 1998 Перстач і рукавичка феї. Садовий літературний щоденник (Fingerkraut und Feenhandschuh. Ein literarisches Gartentagebuch). Berlin, Aufbau 1999 Дерево шаманів. Вірші (Schamanenbaum. Gedichte). Graz, Wien, Droschl 2001 Розшифрування (Die Entschlüsselung). Roman. Berlin, Aufbau 2001 Ротики і півники. Садовий літературний щоденник (Löwenmaul und Irisschwert. Gartengeschichten). Berlin, Aufbau 2003 Літо, коли зникла Анна (Der Sommer, in dem Anna verschwunden war). Berlin, Aufbau 2004 Куниця, Троянда, Зяблик і Воша. (Marder, Rose, Fink und Laus. Meine Garten-WG). Graz, Wien, Droschl 2007 Забудь Єгипет. Подорожній роман (Vergiss Ägypten. Ein Reiseroman). Berlin, Aufbau 2008 Корова, козел, його коза і її коханець. Тварини в домашньому господарстві (Die Kuh, der Bock, seine Geiss und ihr Liebhaber. Tiere im Hausgebrauch). Mit Grafiken von Wouter Dolk, Berlin, Aufbau 2010 Звідки ми йдемо (Woher wir kommen). Berlin, Aufbau 2012 «Зв'язки» та інші оповідання (Bindungen und andere Erzählungen). St. Pölten, Salzburg, Wien: Residenz 2013 Чарівливий сад. Оповідь про любов (Der unwiderstehliche Garten. Eine Beziehungsgeschichte). Berlin, Aufbau 2015 Пролите молоко (Verschüttete Milch). Роман. Aufbau-Verlag, Berlin 2019, ISBN 978-3-351-03710-9 Твоя тінь танцює на кухні (Dein Schatten tanzt in der Küche). Erzählungen. Aufbau-Verlag, Berlin 2021, ISBN 978-3-351-03861-8 Природа і спроби умовити її (Natur und die Versuche, ihr mit Sprache beizukommen). Residenz, Salzburg 2021, ISBN 978-3-701-73528-0 Лопата, граблі, садові ножиці. Чого потребують руки (Schaufel, Rechen, Gartenschere. Was die Hände brauchen). Residenz, Salzburg 2023, ISBN 978-3-7017-3582-2 (Краса метеликів і молей (Die Schönheit der Tag- und Nachtfalter. Erzählungen. Residenz, Salzburg 2025, ISBN 978-3-7017-1804-7
Книжки для дітей і юнацтва Безсоромна торохтілка (Amoralische Kinderklapper), 1969 Руйнівник (Der Pluderich), 1969 Філомена Комарячий Ніс (Philomena Mückenschnabel), 1970 Шпалерник (Polsterer), mit Illustrationen v. Robert Zeppel-Sperl, 1970 Принцеса у веретені та інші дитячі п'єси для лялькового театру (Die Prinzessin in der Zwirnspule und andere Puppenspiele für Kinder), mit Illustrationen v. Ulrike Enders, 1972 Ida — und Ob, 1972 Гризлі Товстопуз і пані Нуффі (Grizzly Dickbauch und Frau Nuffl), mit Linolschnitten v. Axel Hertenstein, 1975 Милий Августин (Der liebe Augustin), mit Illustrationen v. Inge Morath, 1981 Вакаційна сім'я (Die Ferienfamilie), 1981 Бобровий Зуб і Хан Вітрів (Biberzahn und der Khan der Wind), mit Illustrationen v. Angelika Kaufmann, 1990 Літнє озеро (Sommersee), 1991 Нічогонесталось, або Розгін, якого набрав світ. Оповідь у картинках (Machtnix oder Der Lauf, den die Welt nahm. Eine Bildergeschichte), 1993 Історії на добраніч для Марії Кароліни (Gutenachtgeschichte für Maria Carolina), mit Illustrationen v. Ducan Kállay, 1994 Про дівчинку, що ходила по воді (Vom Mädchen, das übers Wasser ging), mit Illustrationen v. Dusan Kállay, 1996 Донна і Даріо (Donna & Dario), 1997 Історія штайнцької гарбузової насінини (Die Geschichte vom Stainzer Kürbiskern), mit Illustrationen v. László Varvasovsky, 2000 Аліса в країні див (Alice im Wunderland), mit Illustrationen v. Jassen Ghiuselev, 2000
Театральні п'єси Каменеїд — зелений, як трава (Der grasgrüne Steinfresser), 1973 Принцеса у веретені (Die Prinzessin in der Zwirnspule), Regie: Georg Ourth, Salzburger Landestheater, 1976 Дафна і Іо, або На краю світ дійсності (Daphne und lo oder Am Rande der wirklichen Welt), Schauspielhaus Wien, 1982 Містер Роза, або Важко бути не карликом (Mister Rosa oder Die Schwierigkeit, kein Zwerg zu sein). Groteske. Regie: Udo Schoen. Aachen: Stadttheater, 1989 Непристойний (Anstandslos). Eine Art Posse. Regie: Michael Gampe. Wien: Volkstheater in den Außenbezirken, 1994 Коротка історія людства (Eine kurze Geschichte der Menschheit). Dramatisierung für Optisches Konzert. Musik: Marco Schädler, Konzept, Bearb., Regie: Johannes Rausch. Choreografie: Guillermo Horta Betancourt. Feldkirch: Saal der Arbeiterkammer, 1994 Становлення Лілі (Lilys Zustandekommen). Monolog für Anna Maria Gruber/Irmi Horn. Regie: Steffen Höld. Graz: forum stadtpark theater in den Gewächshäusern des Botanischen Garten 2002 Мама воронів (Rabenmutter). Melodrama 1989. Regie: Michael A. Richter. Graz: Kunstgarten Graz 2004
Лібрето Сливовий компот або виноградно-грушевий мус (Mirabellenkompott oder Mostbirnenmus), 2007, для оперного театру «Сирена» ]]
Радіоп'єси Die Mauskoth und die Kuttlerin. SWF, 1970 Незнана рука (Die unbekannte Hand). SWF, NDR, ORF, 1970 Місяць, як ложка (Löffelweise Mond). Regie: Klaus Mehrländer. WDR, 1971 Я хотів, я хотів цього світу (Ich möchte, ich möchte die Welt). SWF, 1977 Місячна жінка (Die Mondfrau). SDR, ORF, 1979 Бобровий Зуб і Хан Вітрів (Biberzahn und der Khan der Winde). Regie: Hartmut Kirste. SDR, NDR, 1986 Бджолині розмови (Binnengespräche). Regie: Ernst Wendt. SDR, ORF Wien, 1986 Балаган, або ж Чи я ще живу? (Tingeltangel oder Bin ich noch am Leben?) Regie: Manfred Marchfelder. SDR, ORF Wien, 1988