Владімір Забродський (; 7 березня 1923, Прага, Чехословаччина — 20 березня 2020, Швеція) — чехословацький хокеїст (центральний нападник) та тенісист.
Один з найкращих гравців в історії чехословацького хокею. Двічі здобував золоті нагороди на чемпіонатах світу. З 1997 року член зали слави ІІХФ, а з 2008 — зали слави чеського хокею.
У складі збірної Чехословаччини з тенісу брав участь у трьох турнірах кубка Девіса (1948, 1955, 1956). Володів унікальним бекхендом.Бекхенд
Клубна кар'єра Молодий Владімір Забродський, без особливих складнощів, замінив лідера ЛТЦ 30-х років Йозефа Малачека. Під час другої світової війни його команда домінувала у чемпіонаті протектората Богемії і Моравії. У сезоні 1943-44 Забродський — найкращий снайпер ліги. У повоєнний час клуб перемагає у чотирьох чемпіонатах поспіль, а Владімір Забродський двічі забиває найбільше голів у лізі. З успіхом ЛТЦ грає і на міжнародній арені. В цей час здобуто три кубка Шпенглера (1946, 1947, 1948).
Його пара з лівим крайнім Станіславом Конопасеком була нестримною як у ЛТЦ, так і в національній дружині. На правому фланзі першої ланки клубу змінилося чимало партнерів: Ярослав Юхан, Йозеф Кус, Франтішек Пергл, Ладіслав Трояк та Вацлав Розіняк. Саме з останнім Забродський та Конопасек найкраще взаємодіяли. У захисті команди грав і його молодший брат — Олдржих Забродський.
В 1950 році, проти багатьох провідних хокеїстів країни, були зфабриковані кримінальні справи у державній зраді та шпіонажі на користь капіталістичних країн. Владімір Забродський, один з небагатьох, хто залишився на волі. Але йому довелося перейти до «Спарти», команди другого дивізіону. У новому клубові виконував обов'язки граючого тренера. Через рік команда змінює назву («Спартак Соколово») та виступає вже у чехословацькій хокейній лізі, а у сезонах 1952-53, 1953-54 здобуває чемпіонські титули. Сам Забродський — найвлучніший гравець трьох турнірів: 1954 (30), 1957 (33), 1959 (23). Всього у чемпіонаті за «Спарту» провів 168 матчів (228 голів).
Останні два сезона, після трьохрічної перерви, провів у команді другого дивізіону — «Богеміанс» (Прага), де виконував обов'язки граючого тренера.
Виступи у збірній У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1948, 1956).На іграх у Санкт-Моріці здобув срібну нагороду.
Брав участь у шести чемпіонатах світу та Європи (1947—1949, 1954—1956). Чемпіон світу 1947, 1949; другий призер 1948; третій призер 1955. На чемпіонатах Європи — три золоті (1947, 1948, 1949), одна срібна (1955) та дві бронзові нагороди (1954, 1956). Двічі був найкращим снайпером турнірів: 1947 (29 закинутих шайб), 1948 (21).
На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 44 матчі (79 закинутих шайб), а всього у складі збірної Чехословаччини — 94 матчі (158 голів).
Тренерська діяльність У 1965 році емігрував до Швеції, оселився у Стокгольмі. На посаді головного тренера працював у клубах «Лександ» (1965—1967), «Регле» (1967—1970) та «Юргорден» (1970—1971).
Нагороди та досягнення 1981 — обраний до новоствореного «Клубу хокейних снайперів», наразі займає сьоме місце (464 закинуті шайби). 1997 — була заснована зала слави ІІХФ, яка у першому варіанті нараховувала 31 лауреата. Серед них і троє представників Чехії: Владімір Забродський, Владімір Костка та Вацлав Недоманський. 10 січня 2004 — обраний до символічної збірної «Спарти» (Прага):
Воротар: Їржі Голечек.
Захисники: Карел Гут, Франтішек Тікал.
Нападники: Ян Гавел, Владімір Забродський, Їржі Грдіна.
30 січня 2007 — обраний до символічної збірної ЛТЦ (Прага):
Воротар: Богуміл Модрий.
Захисники: Мірослав Покорний, Йозеф Троусілек.
Нападники: Станіслав Конопасек, Владімір Забродський, Йозеф Малечек.
4 листопада 2008 — була заснована Зала слави чеського хокею. Серед перших лауреатів був обраний і Владімір Забродський. 6 листопада 2008 — з нагоди 100-річчя чеського хокею був нагороджений «Почесною золотою медаллю», яку особисто вручив президент Чехії Вацлав Клаус. Окрім нього, цю нагороду отримали ще сім гравців: Августін Бубнік, Їржі Голик, Владімір Мартінець, Їржі Грдіна, Владімір Ружичка, Домінік Гашек та Яромір Ягр.
Командні Олімпійські ігри Віце-чемпіон (1): 1948 Чемпіонат світу Чемпіон (2): 1947, 1949 Віце-чемпіон (1): 1948 Третій призер (1): 1955 Чемпіонат Європи Чемпіон (3): 1947, 1948, 1949 Віце-чемпіон (1): 1955 Третій призер (1): 1954, 1956 Чемпіонат Чехословаччини Чемпіон (6): 1946, 1947, 1948, 1949, 1953, 1954 Чемпіонат Богемії і Моравії Чемпіон (3): 1942, 1943, 1944 Кубок Шпенглера Володар кубка (3): 1946, 1947, 1948
Особисті Кращий снайпер Олімпійських ігор (1): 1948 (21 гол) Кращий снайпер чемпіонату світу (1): 1947 (29 голів) Кращий снайпер Чехословаччини (5): 1947, 1949, 1954, 1957, 1959 Кращий снайпер Богемії і Моравії (1): 1944 (9 голів)
Статистика На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу:
+ КомандаСезонТурнірІгриГолиЧехословаччина1947ЧС7291948ОІ8211949ЧС7101954ЧС741955ЧС8131956ОІ72Всього 44 79
У національному чемпіонаті:
+ КомандаСезонЛігаІгриГолиЛТЦ (Прага)1940-41D-1?71941-42D-1?51942-43D-1?41943-44D-1?9Всього ? 25ЛТЦ (Прага)1945-46D-1?71946-47D-1?171947-48D-1?171948-49D-1?191949-50D-1?20Всього ? 80«Спартак Соколово»(Прага)1951-52D-115241952-53D-114321953-54D-115301954-55D-114211955-56D-120241956-57D-126331957-58D-122241958-59D-121231959-60D-12117Всього 168 228
Примітки
Джерела Статистика виступів на Олімпійських іграх Біографія на сайті Championat.com Біографія на сайті International Hockey Legends Біографія на сайті Elhcards Біографія на сайті ЛТЦ (Прага) Статистика виступів за збірну Чехословаччини Профіль на сайті Yandex.ru Статистика на сайті Eliteprospects.com Статистика на сайті Eurohockey.net