Анастасія Олександрівна Вертинська (нар. 19 грудня 1944, Москва, СРСР) — радянська і російська акторка театру та кіно, народна артистка РРФСР (1988), нагороджена орденом Пошани (2005) та орденом Дружби (2010). Творчість Вертинської, яка дебютувала в 1961 році у фільмах «Червоні вітрила» та «Людина-амфібія», отримала згодом високі оцінки фахівців.

Біографія Народилася в родині видатного шансоньє Олександра Миколайовича Вертинського, який в 1943 році після довгих років еміграції повернувся з Харбіну в СРСР. Її мати — Лідія Володимирівна Ціргвава, художниця і кіноактриса. росла і виховувалася зі старшою сестрою Маріанною. Маріанна народилася в Шанхаї (в тримісячному віці, як сама жартувала, зробивши «свою першу подорож за кордон»), Анастасія — у Москві, в готелі «Метрополь», де сім'я провела три роки, перш ніж отримала квартиру на вулиці Горького, 14.

Ролі в театрі

«Сучасник» «Провінційні анекдоти» (О. Вампілов) — Вікторія «Майстри» (Р. Стоянов) — Мілкана «Мистецтво комедії» (Е. де Філіппо) — Дружина «Голий король» (Є. Шварц) — Фрейліна «Третє бажання» (В.Блажек) — Модельєрша «Більшовики» (М. Шатров) — Дівчина «Чайка» (А. Чехов) — Ніна Зарічна (1970) «З коханими не розлучайтеся» (О. Володін) — Ірина (1972) «Погода на завтра» (М. Шатров) — Працівник вузла зв'язку заводу (1973) «Провінційні анекдоти» (О. Вампілов) — Вікторія (1974) «Чотири краплі» (В. Розов) — Муза (1974) «Дванадцята ніч» (В. Шекспір) — Олівія (1975) «Ешелон» (М. Рощин) — Катя (1975) «Вишневий сад» (А. Чехов) — Раневська (1976) «А вранці вони прокинулися» (В. Шукшин) — Цікава жінка (1977)

Московський Художній театр «Валентин і Валентина» (М. Рощин) — Валентина «Чайка» (А. Чехов) — Ніна Зарічна «Тартюф» (Ж.-Б. Мольєр) — Ельміра, дружина Оргона; (постановка Анатолія Ефроса, 1981) «Живий труп» (Л. Толстой) — Ліза; (постановка Анатолія Ефроса, 1982) «Наодинці з усіма» (А. Гельман) — Наташа Голубєва «Дядя Ваня» (А. Чехов) — Олена Андріївна «Перламутрова Зінаїда» (М. Рощин) — Пат «Прекрасна неділя для пікніка» (Т. Вільямс) — Доротея

Ролі в кіно 1961 — Червоні вітрила — Ассоль (озвучила Ніна Гуляєва) 1961 — Людина-амфібія — Гуттіере 1964 — Гамлет — Офелія 1967 — Анна Кареніна — Кіті Щербацька 1968 — Війна і мир — Ліза Болконська 1969 — Закохані — Таня 1969 — Не журись! — Мері Цинцадзе 1970 — Випадок з Полиніним — Галина Петрівна 1970 — Звичайна історія (телеспектакль) — Тафаєва 1971 — Передчасна людина — Ольга Борисівна 1971 — Тінь — Принцеса 1972 — Людина на своєму місці — Клара Вересова, студент-архітектор 1978 — Безіменна зірка — Мона 1978 — Дванадцята ніч — Олівія 1980 — Овод — Джемма 1982 — Крадіжка — Маргарет Старкуетер 1987 — Дні і роки Миколи Батигін — Пальцева 1988 — Житіє Дон Кіхота і Санчо — Герцогиня 1988 — Нові пригоди янкі при дворі короля Артура — Моргана 1989 — У місті Сочі темні ночі — мати Олени 1991 — Жага пристрасті — Вона 1994 — Майстер і Маргарита — Маргарита 2000 — Бременські музиканти — Атаманша розбійників 2002 — Казус Беллі

Озвучування 1979 — Д'Артаньян і три мушкетери — Констанція Бонасье

Радіовистави 1981 — «Чайка» (А. П. Чехов), режисер Олег Єфремов — Ніна Зарічна

Примітки

Посилання Анастасия Вертинская. Энциклопедия «Кругосвет» (рос.) Анастасия Вертинская. Биография на сайте «Актёры советского и российского кино» (рос.)