«Втеча майстра Пінзеля» — роман українського письменника Володимира Єшкілєва, вперше опублікований у видавництві «Грані-Т» 2007 року.
Опис книги Присвята: Автор дякує Володимирові Швадчаку, Ігорю Олійникові та Роману Ткачеві за підтримку, а також Kamori та братам-тамплієрам — за все-все… Цісарському майстрові Тарасові Возняку й усім тим, хто не заважав
Життя, творчість і смерть таємничого майстра Пінзеля, цікавлять багатьох. Якою він був людиною? Як жив? Ми достеменно не знаємо, як звучить його ім'я.
Роман, написаний відомим письменником Володимиром Єшкілєвим, є однією з версій останніх місяців життя Пінзеля. Проте він сподобається не лише прихильникам письменника і поціновувачам майстерності Пінзеля. Роман сповнений містичними подіями й релігійними настроями. Та це й не дивно, адже сюжет розгортається на Західній Україні середини XVIII століття, коли чаклунство не було дивиною. А людину, наділену талантом, сприймали як слугу диявола.Володимир Єшкілєв. Втеча майстра Пінзеля у Е-бібліотеці «Чтиво». — Процитовано 20 грудня 2012
Коментар автора про книгуЖанна Попович. Володимир Єшкілєв видає роман про Іоанна Георга Пінзеля на сайті «Газети по-українськи». — Процитовано 20 грудня 2012:
Нагороди 2008 рік — Диплом IX Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» у номінації «За найкращий видавничий проект — 2007»Володимир Єшкілєв. «Втеча майстра Пінзеля» на сайті видавництва «Грані-Т». — Процитовано 20 грудня 2012 2008 рік — Топ-10 книг 2007 року за версією Всеукраїнського журналу «Афіша», 1 місцеВолодимир Єшкілєв з Івано-Франківська зі своєю «Втечею майстра Пінзеля» — перший за рейтенгом «Афіші» на сайті ЗІКу. — Процитовано 20 грудня 2012
Рецензії Олек Веремко-Бережний. Рецензія на роман «Втеча майстра Пінзеля» на сайті «Інтернет-часопис про культуру». Жовтень 01, 2007 р. — Процитовано 20 грудня 2012 Оля Вишня. Володимир Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля» на сайті «Вголос». Жовтнень 15, 2007 р. — Процитовано 20 грудня 2012
Видання 2007 рік — видавництво «Грані-Т».
Примітки
Посилання Володимир Єшкілєв. Втеча майстра Пінзеля (електронна версія) на сайті Лібрусек. — Процитовано 20 грудня 2012