Екоклін (від еко … і грец. κlino — нахиляюся, схиляюся), 1) серія біотопів, генетично пристосованих до середовища, що змінюються всередині ареалу виду; 2) географічний градієнт структури рослинності, пов'язаний з одним або декількома змінними факторами середовища. Екокліни можуть мати як просторові, так і часові виміри. Локальний розгляд просторового екокліну призводить до т. зв. градієнтного аналізу (Уіттекер, 1967). Зміна чисельності організмів уздовж ряду градієнтів середовища описується двоноподібною кривою, що нагадує криву толерантності.
Література Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989. Миркин Б. М., Розенберг Г. С., Наумова Л. Г. Словарь понятий и терминов современной фитоценологии. — М.: Наука, 1989. — 223 с. Реймерс Н. Ф. Экология (теория, законы, правила, принципы и гипотезы). — М.: Журнал «Россия молодая», 1994. — 367 с.