Герман Бем (; 18 січня 1884, Рибник — 11 квітня 1972, Кіль) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне (1941).

Біографія 1 квітня 1903 року в віці 19 років вступив у кайзерліхмаріне кадетом, де пройшов базову підготовку на вітрильному судні SMS Stein. У 1905 році закінчив військово-морське училище зі спеціальним курсом. З 1 жовтня 1909 року — командир роти 4-го морського артилерійського батальйону, з 15 вересня 1910 року —командир роти 2-ї дивізії міноносців, з 1 грудня 1911 року — командував міноносцями, одночасно в 1915-18 роках прапор-лейтенант 6-ї флотилії міноносців.

Під час Першої світової війни брав участь в битві при Скагерраці (1916). З 28 липня 1918 року — ад'ютант штабу військово-морської станції «Нордзее». 16 березня 1919 звільнений за скороченням з флоту.

Перше звільнення тривало лише рік, після чого Герман Бем знову повернувся на службу, що і стало початком його стрімкого кар'єрного просування: з 1926 року він обіймає посаду командувача 2-й мінно-торпедної флотилією; з 1932 по 1933 рік Бем керує штабом командування флоту;

В 1934 році призначений командиром лінійного корабля SMS Hessen;

У 1934-38 роках, в тому числі і під час Громадянської війни в Іспанії, займав пости командувача розвідувальними силами флоту (25 вересня 1934 — 27 вересня 1937) і командувача німецькою ескадрою в Іспанії (25 серпня — 5 жовтня, 14 листопада — 15 грудня 1936 року, 20 березня — 14 травня, 23 червня — 3 серпня 1937 року).

З 4 жовтня 1937 року —командувач-адмірал військово-морської станції «Нордзее». З 1 листопада 1938 року — командувач надводним флотом Німеччини.

1 листопада 1938 року Бема призначили командувачем флоту, але довго на цій посаді він не затримався. Його звільнили від командування не через допущення грубих помилок, і взагалі не в силу будь-яких службових міркувань. Адмірала Бема відсторонили лише тому, що Еріха Редера образило формулювання наказу, випущеного одним з офіцерів Бема, в якій грос-адмірал побачив глузування над одним зі своїх численних рішень. Як відомо, Еріх Редер дуже болісно ставився до будь-якої критики на свою адресу. Наслідком цих подій стала відставка Бема і заміна його Вільгельмом Маршаллом 21 жовтня 1939 року.

Незважаючи на вигнання Германа Бема, його здібності ніколи не ставилися під сумнів. Через деякий час Бем призначається командувачем силами крігсмаріне в Норвегії. Бем займав цей пост до піднесення в 1943 році грос-адмірала Карла Деніца, який відправив його в повторну відставку за недостатню віру в націонал-соціалізм, протидію заходам, які здійснював в Норвегії імперський комісар Йозеф Тербофен, а головне, через те, що Деніц, подібно Редеру, позбувався будь-якого старшого офіцера, який загрожував його службовому становищу. Після річної відставки Герман Бем з 1 березня 1944 року обіймав посаду головного інспектора військово-морських установ. 31 березня 1945 року подав прохання про відставку.

Нагороди

Срібна медаль «Ліякат» (Османська імперія; 23 листопада 1903) Пам'ятна медаль землетрусу в Калабрії та Сицилії (Королівство Італія; 17 березня 1911)

Залізний хрест 2-го класу (10 лютого 1915) 1-го класу Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу із застібкою «Перед обличчям ворога» 1-го класу Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (18 серпня 1917) Морський нагрудний знак «За поранення» в чорному (1 грудня 1918)

Почесний хрест ветерана війни з мечами (27 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. Орден Медауйя, великий хрест (Іспанське Марокко; 5 квітня 1938) Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест (21 грудня 1938) Офіційне подарункове фото Адольфа Гітлера (22 березня 1939) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (22 травня 1939) Медаль «За Іспанську кампанію» (Іспанія) Іспанський Хрест в золоті з мечами (6 червня 1939) Орден морських заслуг (Іспанія), великий хрест білого дивізіону (25 серпня 1939) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (14 жовтня 1939) 1-го класу (6 травня 1940) Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (26 жовтня 1939) Орден військових заслуг (Іспанія), великий хрест білого дивізіону (12 січня 1941) Орден Корони Італії, великий хрест (3 квітня 1941) Нагрудний знак флоту (14 серпня 1941) Німецький хрест в золоті (20 листопада 1941) Почесний кинджал крігсмаріне (10 березня 1943)

Див. також Оскар Кумметц Конрад Альбрехт Франц Ріттер фон Гіппер Отто Шнівінд Карл Ернст Вітцель Губерт Шмундт Карлгеорг Шустер

Література Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945 Band 1: A-G, Biblio Verlag, Osnabrück 1988, ISBN 3-7648-1499-3, S.18-19, 126-127

Посилання

Generaladmiral HERMANN BOEHM

Фотографії і нагороди Бема.

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху