Історія Бучача (хронологія)

Хронологія історії Бучача за відомими джерелами.

Написати детальнішу хронологію є досить проблематично через відсутність значної кількості письмових першоджерел та книг, написаних після їх опрацювання (як княжої доби, так і часів окупації, часів ЗУНР) через їх вивезення за кордон (Польща, Росія), знищення під час пожеж у місті (наприклад, 1498, 1655, 1667, 1811, 1865, 1914 років), російськими та московсько-більшовицькими окупантами.

XI ст. — даньослов'янське поселення 1260 — перша писемна згадка про Гаврилав польських джерелах Ґабріеля Бучацького, що дозволяє стверджувати про існування Бучача 1332 — шлюб Ганки (Анни) Бучацької за Петром ГастовтомСтанкевич М. Бучач та околиці. Маленькі образки… — С. 12. 28 липня 1373Підставка Р., Рибчинський О. Язловець — 640. Історія, архітектура, туризм // Збараж, 2013. — 128 с. / 1379Андрусяк Ник. Минуле Бучаччини //  — фундуш (заснування) для римо-католицької парохії у Бучачі 1392 — грамота Міхала Адванця на село Кійданів бл. 1393за даними ЕСУ — наприкінці XIV століття, М. Кобельський. Бучач //  — надання Магдебурзького права королем Ягайлом XIV ст. — з цього часу походять відомості про вірменів у містіУніят В. Вірмени на Тернопільщині // 1401 — збільшення дотації римо-католицької парохії Міхалом і Теодориком Бучацькими 1427 — місто переведене на польське право 1434 — входження до складу Теребовлянського повіту Руського воєводства 1448, серпень — в таборі біля міста король Казимир Ягелончик надав привілей братам Дмитру та Яцькові з Дідушичів на нову осаду Сатова над річкою КрехівKronika domowa Dzieduszyckich . — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — S. 37. 1498 — руйнування міста молдавським господарем Штефаном III і турками 1508 — до міста тимчасово перенесено гродський (міський) суд з Теребовлі через її значне руйнування татарами 1515 — повторне надання Магдебурзького права 1520 (прибл.) — Ян Творовський гербу Пилява — новий власник міста 1547 — смерть Яна Творовського-Бучацького 1558 — запроваджено щовівторкові торги середина XVI ст. — дідич-кальвініст Миколай Бучацький-Творовський передав фарний костел своїм одновірцям 1578 — згадка про перебування у складі Галицької землі Руського воєводстваСтоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996)… — С. 41. 1580 — завершення будівництва кам'яного замку-фортеці кінець XVI ст. — місто переходить до Станіслава Ґольського як віно дружини бл. 1610 — зведення кам'яної церкви Св. Миколая 1612 — перебудова василіянського монастиря та церкви Св. Трійці 1612 — смерть дідича С. Ґольського, місто відійшло його брату Яну 1613 — смерть дідича Я. Ґольського, місто відійшло його вдові Зофії 1614, початок — швидке здобуття замку через підкуп залоги людьми Івана Юрія Радзивілла, який виробив собі право інтромісії на Бучач, при допомозі Станіслава Влодека 1616 — Станіслав Лянцкоронський, подільський воєвода, каштелян галицький; був дідичем сіл Швайківці, Шманьківчики та інших, купив Бучач і Підгайці з прилеглостями.Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — t. 13. — S. 336. близько 1618 — після тривалих судових процесів та феодальних воєн місто перейшло у власність до польного коронного писаря Стефана Потоцького 1622 — почався конфлікт між пробощами Бучача та дідичами з іншими сторонами конфлікту через відбирання останніми «ґрунтів», несплату коштів на утримання вікарія.Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 89. 1648 — місто здобули війська Богдана Хмельницького 1648 — замок не був здобутий українськими повстанцями 1648–1649 — шляхтянка Марґарита Злочовська переховувала в Бучачі худобу й близько 170 коней, яких їй не повернули міщани 1650 — позов М. Злочовської на бучацьких міщанС. Шипилявий. Бучаччина в боротьбі за самостійну Українську державу // Бучач і Бучаччина… — С. 36. 1652 — Ян Потоцький віддав у довічне користування домініканцям монастир та церкву Св. Трійці 1655 — татарський набіг: фортеця вистояла, місто спалене передOdnaleziona utracona. O ikonie uskrzydlonego św. Jana Chrzciciela z Buczacza.  — S. 3. 1664 — дідич Ян Потоцький заснував у місті греко-католицьку парафію.Smoliński Aleksander. Buczacz — perła podolskiego baroku // Wiadomości Historyczne. — Warszawa, lipiec-sierpień 2011. — S. 56. 1667 — татарський набіг: замок вистояв, місто зруйноване 1672 — таборування Мехмеда IV біля міста 17/18 жовтня 1672 — підписання Бучацького миру 1672 — замок на деякий час став резиденцією султана Мехмеда IV 1672 — 1673 — перебування в місті частин польських військ перед битвою під Хотином 1675 — напад турецького війська під проводом Ібраґіма Шишмана: замок вистояв, місто зруйноване 1675/1676 — смерть дідича Яна Потоцького 1676 — напад турків (керівник — Ібраґім Шайтан): замок і місто зруйновані 1676 — часткова відбудова замку 1683 (1687Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 13.) — перебування Яна III Собеського 1684 — посли Галицької землі запропонували сеймові задовольнити прохання щодо звільнення від сплати податків маєтності Бучач і Золотий Потік принаймні на 6 років, оскільки вони зазнали руйнувань від ворога та кілька разів через них переходило коронне військо.Zaucha Tomasz. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — tom 18. — 386 s. — 509 il. — S. 186. — ISBN 978-83-89273-79-6. 1709 — збудовано дерев'яну церкву (мала вигляд «шопи», три бані) 1712 — заснування монастиря василіянів 1713 — збудовано дерев'яну церкву (мала вигляд «шопи», одну баню) 1714 — передача костела Чесного Хреста в користування василіянам 1714 — початок діяльності Бучацької василіянської теологічної школи 1715 — ксьондз Александер Млодкевіч заснував при костелі «Братство шкапліра Матері Божої» 1717, 9 квітня — львівський латинський архієпископ Ян Скарбек після наради з капітулою видав звернення, яке було виголошене з амвонів катедри, щодо прав власности на костел св. Хреста 1727 — смерть власника міста Стефана Александера Потоцького 1727—1733 — вдова С. А. Потоцького Йоанна з Сенявських — власниця міста 1733 — Микола Василь Потоцький — новий власник міста 1750 — встановлення скульптури св. Яна Непомука біля Язловецької брами 1751 — встановлення статуї Матері Божої (біля теперішнього дитсадка «Сонечко») 1751 — зведення міської ратуші 1751, 12 травня — урочисто закладено наріжний камінь будівлі монастиря василіян 1753 — 1754 — початок діяльності василіянської гімназії (за привілеєм короля Сигізмунда Августа) бл. 1755 або 1764 — зведення церкви Покрови Божої Матері 1755, 1 лютого — М. В. Потоцький презентував пароха церкви Св. Михайла в Язловці о. Івана ЗджанськогоН. Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 43. 1757–1758 — зведено 2-поверхове приміщення гімназії при монастиреві 1761 — початок розбирання фарного костелу 1763, 14 серпня — освячення костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії 1770 — завершення будівництва церкви Чесного Хреста 1771 — завершення будівництва монастиря 1772 — входження у склад Монархії Габсбургів (частини Священної Римської імперії) 1779 — за заповітом М. В. Потоцького, дідичем міста стає Ян Потоцький (син львівського каштеляна Юзефа Потоцького)Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996)… — С. 40. 1782, 13 квітня — смерть М. В. Потоцького поблизу Почаєва XVIII ст. — у місті вірмени-ткачі виготовляли шовкові золототканні пояси 1804 — у складі Австрійської імперії 1855, 2 травня — о 3-й годині по обіді була потужна злива, стрімка вода потоку з Нагірянки зруйнувала млини, місток між старим та новим містом (збереглися залишки, які видно з вул. Підгаєцької трошки вище церкви святого Миколая), будинки, крамниці. 1856 — почала діяти чоловіча Бучацька учительська семінаріяБучач //  — Т. 1. — С. 200. 1867 — у складі Австро-Угорщини. 1875 — розроблено проект створення трьох повітових судів з центрами в Бучачі, Золотому Потоці та МонастириськахProjekt podziału terytorialnego Królestwa Galicyi i Lodomerii i Wielkiego Księstwa Krakowskiego na okręgi sądów powiatowych. — Lwów, 1875. — 39 s. 1884, 1 листопада — прибув перший потяг 1899, 10 січня — урочисте відкриття Бучацької державної гімназії за участи намісника Леона Пінінського 1904 — засновано філію українського товариства «Сокіл» (керівник — С. Сіяк)Трофим'як Б, Ханас М. «Сокіл» // 1904 — відкрили жіночу вчительську семінарію (пізніше отримала право публічності)Spis nauczycieli…  — Lwów — Warszawa, 1924. — S. 390. 1904—1905 — збудовано: 3-поверховий будинок 7-класової жіночої школи (тепер приміщення Бучацької ЗОШ № 1) та 7-класову хлоп'ячу школу з 4-класовою школою для дівчат (так звана Школа «на Бараках», не збереглась, знищена після бомбардування червоними військами у 1944 р. через те, що в ній розташовувався госпіталь; зараз на її місці галявина, збереглись підпірні стіни площі, розташована між насипом залізниці та будівлею сучасного районного військового комісаріату).Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина… — С. 453—454. 1905, 3 вересня — розпочалася промислова виставка за присутності намісника та маршалка крайового сеймуKronika. Otearcie przemysłowej wystawy w Buczaczu // Kurjer Stanislawowski. — 1905. — № 1041 (5 września). — S. 2. 1905, 8 вересня — на цей день перенесли віче Товариств промислової допомоги, заплановане на 7 вересняNa prowincji. Wiec Towarzystw // Kurjer Lwowski. — 1905. — № 248 (8 września). — S. 4. 1905, 31 жовтня — на цей призначили вибори посла до Райхсрату від V курії в окрузі Станиславів — Бучач — Тлумач — Рогатин — Підгайці замість вибулого посла Яна ВалевськогоNa prowincji. Ze Stanisławowa // Kurjer Lwowski. — 1905. — № 248 (8 września). — S. 4. 1909, 8 серпня — на основі повноважень, наданих міністром внутрішніх справ, радник двору та керівник староства у Станиславові Юліуш Прокопчиць як делегат намісника Міхала Бобжинського отримав доручення щодо інспектування староств східної частини Королівства Галичини і Володимирії, зокрема, й БучацькогоInspekcja starostw // Kurjer Stanisławowski. — 1909. — № 1248 (8 sierpnia). — S. 1. 1913 — діяла друкарня Мюллера 1915 — Софія Ілевич заснувала приватну музичну школу. 1916, лютий — залізничну станцію та місто бомбардували під час нічних нальотів московські-російські нападники, одного разу використавши при цьому заряди із задушливими газами. 1918, 2 листопадаДем'янова І., Мельничук Б. «Листопадовий зрив» //  — через більше ніж п'ять століть — у складі Української держави (з 13 листопада — ЗУНР)Шипилявий C. Бучаччина в боротьбі за самостійну Українську державу // 1918, перша декада листопада — Боцюрків Іларіон обраний повітовим комісаром Бучаччини на засіданні Повітової ради 1919, 25 травня — Державний секретаріат змушено покинув Станіславів та переїхав до БучачаОльга Бодна. Іван Макух // ЗУНР 1918—1923. Уряди. Постаті . — С. 180. 1919, 27 травня — до міста вперше перебралась НКГАМизак Н. За тебе, свята Україно!  — С. 11. 1919, 2 червня — державна нарада ЗУНР у приміщенні Бучацького монастиря 1919, 4 липня — місто захопили польські військаSmoliński Aleksander (Toruń). Buczacz — perła podolskiego baroku (2) // Głos buczaczan. — Wrocław : drukarnia osiedlowa, 2015. — № 1 (72). — 92 s. — S. 67. 1921 — відновила діяльність повітова філія українського товариства «Сільський господар» 1922 — відновив діяльність «кружок У. П. Т.»Бучацький вістник // Діло. — 1922. — Ч. 8 (9839) (9 вересня). — С. 6. 1923 — утворено Українське Міщанське Братство (УМБ) 1924 — завершено спорудження будівлі Українського Міщанського Братства 1920–1930-і — існування клубу копаного м'ячаКопаний м'яч — тодішня галицька назва футболу. «Буревій»