Миха́йло Анато́лійович Мінако́в ( , Ленінськ, Волгоградська область) — філософ, дослідник історії модерності та пострадянських ідеологій, доктор філософських наук, керівник української дослідницької програми в Інституті Дж. Кеннана (з 2018 р.), професор катедри філософії та релігієзнавства Києво-Могилянської академії у 2008—2018, голова Кантівського товариства в Україні (2013-18), головний редактор журналу «Ідеологія і політика»[http://ideopol.org/ . Виріс у селі Відрадне на Запоріжжі. Мешкає у Києві та Мілані.

Освіта і наукові ступені фельдшер (1990), неповна вища освіта з історії (Запорізький державний університет, 1993), бакалавр філософії (Національний університет Києво-Могилянська академія, 1996), магістр філософії (Національний університет Києво-Могилянська академія, 1998), кандидат філософських наук (Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, 2000), доктор філософських наук (Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, 2007).

Також має додаткову освіту з політичного аналізу та проектного управління.

Стажування: Університет Європейський університет Віадрина (2017—2018), Krupp Wisseschaftskolleg Greifswald (2013-14), Міжнародний дослідницький центр ім. В.Вілсона (2012-13), Гарвардський університет (2013; 2010), Аспенський інститут (2008; 2007), Кембриджський університет (2001), Інститут відкритого суспільства/Центрально-Європейський університет (2000—2001), Дрезденський університет (1993—1994).

Трудова діяльність Почав працювати в 1988 («швидка допомога», пологовий будинок, сільський ФАП).

З 1998 по 2018 викладав у Києво-Могилянській академії, паралельно працює в міжнародних освітніх та розвиткових програмах. З 2016 викладає в Європейському університеті Віадріна (Німеччина).

З 2017 працює в Інституті Дж. Кеннана при Міжнародному науковому центрі ім. В. Вілсона.

Автор п'яти книг та понад ста статей з політичного і культурного аналізу, філософії та історії.

Теоретичні роботи та емпіричні дослідження Мінакова сфокусовані на проблемах ідеології, політичної уяви, плюралістичної онтології та аісторичності людини.

Громадська діяльність Посол Доброї волі ПРООН в Україні (2017—2018) Старший дослідник та головний редактор Kennan Focus Ukraine (з 2017) Член Академічної Ради Центру досліджень Східної Європи та міжнародних відносин у Берліні (з 2017) Член російського «Вольного исторического общества» (з 2014). Голова Кантівського товариства в Україні (з 2013)Журнал «Критика», липень-серпень 2012, сторінка 1. Член Правління, Інститут Критики, член редколегії, Часопис «Критика» (з 2010) Член Редакційної колегії, «Український гуманітарний огляд» (з 2004) Член, потім голова Програмної ради Проекту перекладів МФВ (2005—2008) Голова, потім член Ради Асоціації випускників УШПС (2006—2011) Член Оргкомітету Східної групи грантодавців, European Foundation Center (2008) Член Правління Українського форуму благодійників (2007—2008) Член Правління, Східноєвропейська мережа лідерів (проект Ради Європи в Україні, Молдові, Грузії, Вірменії та Азербайджані) (2008—2010)

Різне Вдруге одружений, має доньку.

Захоплення: фотографія, нумізматика, спорт.

Бібліографія Minakov M. Development and Dystopia: Studies in post-Soviet Ukraine and Eastern Europe, Stuttgart: ibidem, expected: March 2018. Minakov M. and Rabkin Y. (editors) Demodernization: Future in the Past, Stuttgart: ibidem, expected: April 2018. Мінаков М. Леополіс. Подія міста // Мацевко І., Мудрий М. (упор.) У ратуші міста Львова. Від бурмистрів до міських голів. Львів: ГВС, 2016. 5-6. Minakov M. A Decisive Turn? Risks for Ukrainian Democracy After the Euromaidan, in: Carnegie Regional Insight, Carnegie Endowment for International Peace, February 3, 2016. Minakov M. The De-Modernization Current: An Approach to Understand Ethical and Political Challenges of Post-Soviet Societies, Global Political Theory and «Charitas in Veritate», Lviv: UCU (2016), 36–49. Мінаков М. Подія первинного досвіду і філософія. Метатеорія досвіду в Канта і Квайна, Sententiae, 2015, #2, 64-74. Минаков М. Утопические образы Запада и России у сторонников Евромайдана и их противников: элементы идеологического оформления конфликта в Украине 2013—2014 гг. // Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры. — № 2, 2013. Minakov M. New Ukrainian Exceptionalism (in Eng, in co-authorship with Matt Rojansky), in: Yale Global, 23 June 2015. Minakov M. Moses und Prometheus. Die Ukraine zwischen Befreiung und Freiheit, Transit, Nr. 44 (2013), pp. 55-70. Minakov M. The Language of Dystopia, Russian Politics and Law, 5 (49), 2011, 34-43. Мінаков М. Трансформація філософської освіти в Україні у 1986—1995 рр. // Філософська освіта в Україні: історія і сучасність : [колективна монографія / Ткачук М. Л. ... [та ін.] ; Національний університет "Києво-Могилянська академія". — Київ: [Аграр Медіа Груп], 2011. — с. 192—228. Минаков М. Толковый словарь опечаток, слов живаго суржика бытия. — Киев: Цех,. 2008. — 40 с. Друге видання (2010 року) доступно тут. Мінаков М. Історія поняття досвіду: Монографія.  — Київ: ПАРАПАН, 2007. — 380 с. Мінаков М. Вчення Канта про віру розуму.  — Київ: Центр практичної філософії, 2001. — 139 с.

Примітки

Посилання Особистий сайт Особиста сторінка на Academia.edu.