Дже́ссіка Міше́ль Честе́йн (; , Сакраменто, Каліфорнія, США) — американська акторка театру, кіно та телебачення, кінопродюсерка. Лауреатка премії «Оскар» за головну роль у фільмі «Очі Таммі Фей» (2021). У 2012 році була включена до щорічного списку ста найвпливовіших людей року за версією Time.
Життєпис Народилася в місті Сакраменто, столиці американського штату Каліфорнія, за різними джерелами, 24 березня 1977 року (точну дату народження акторка не афішує), старшою з п'яти дітей (має двох братів і двох сестер) в сім'ї шеф-кухарки Джеррі Честейн і вітчима Майкла Гасті, пожежника. В 2012 році згадувала, що один із братів служить в Іраку. Честейн має дошлюбне прізвище матері.
Семилітньою бабуся відвела Джессіку на мюзикл Ендрю Ллойда Веббера та Тіма Райса «Йосиф та його дивовижний, різнокольоровий плащ снів». Після цього вона зрозуміла, що акторство стане її професією: «Я не те, щоб хотіла стати акторкою. Я скоріше вже була нею. Це моя робота. Усе це було настільки зрозумілим, що мені ніколи не доводилося вибирати».
У підлітковому віці займалася танцями. У 1995 році закінчила школу El Camino Fundamental High School в Сакраменто. Також навчалася у Міському коледжі Сакраменто (англ. Sacramento City College). Після середньої школи грала Джульєтту в постановці «Ромео та Джульєтта». Від актора, який грав Ромео, дізналася про Джульярдську школу, один із найбільших закладів вищої освіти США в галузі мистецтва та музики, і вирішила вступити туди. Після прослуховування, на якому читала монолог Джульєтти, Честейн була прийнята, ставши першою в сім'ї, хто вступив до коледжу. Восени 1999 року з бабусею вирушила на інший кінець країни — до Нью-Йорка, де й була Джульярдська школа. Сплатити навчання допоміг випускник Джульярда Робін Вільямс: сім'я Честейн не мала достатньо грошей, але Честейн отримала від Вільямса стипендію, яка покривала всі витрати. У 2003 році акторка закінчила Джульярд.
Є веганкою.
Кар'єра
Перші ролі й розвиток кар'єри Відразу після навчання Честейн перестала брати в батьків гроші й почала працюватиГолдман, Леа SUPERNOVA // Marie Claire. — 2013. — № 4.. Спочатку «працювала де тільки можна»: підробляла аніматоркою на дитячих ранках, а в одному телешоу грала мертве тіло. Ролі в серіалах, переважно епізодичні, стали її першим досвідом роботи на телебаченні. Джессіка Честейн дебютувала в готичній мильній опері 2004 року «Похмурі тіні». Пізніше продовжувала зніматися на телебаченні і в основному виконувала епізодичні ролі в таких серіалах, як «Сусідка» й «Вероніка Марс»[kinoafisha.ua/persons/djessika-cestein Джессика Честейн] kinoafisha.ua, процитовано: 14 січня 2015. У серіалі «Закон та порядок. Суд присяжних», який виходив з 2005 до 2006 року, Честейн втілювала помічницю окружного прокурора Сігрун Борг. У 2006 році Честейн зіграла в епізодах серіалів «Поряд з будинком» та «Докази» та у другорядній ролі Шарлотти Ормонд у мінісеріалі «Чорна борода», а в 2007 — в епізоді «Friendly Skies» (укр. «Друже») серіалу «Мандрівник».
У 2008 році Честейн дебютувала у повнометражному кіно головною роллю в незалежному фільмі «Жолін», за яку була удостоєна премії за найкращу жіночу роль на Міжнародному кінофестивалі в Сіетлі. Після цього виконала ролі другого плану в кількох великих фільмах, випущених у прокат протягом 2011 року і успішних у критики («Укриття», «Коріолан», «Древо життя» і «Прислуга»). За роль у фільмі «Прислуга» була номінована на «Золотий глобус» та «Оскар» у категорії Найкраща жіноча роль другого плану.
2010 року на Міжнародному кінофестивалі в Торонто відбулася прем'єра фільму «Розплата». Честейн виконала роль Рейчел Сінгер — агентки «Моссаду» на секретному завданні 1965 року. Колегами по знімальному майданчику стали Сем Вортінгтон, Мартон Чокаш, Гелен Міррен. Коли Честейн читала сценарій, героїня їй дуже сподобалися, і вона була дуже схвильована, отримавши роль, оскільки «важко виборювала її». Готуючись до ролі, акторка прочитала велику кількість матеріалів про Голокост, навчалася ізраїльському бойовому мистецтву крав мага, освоїла ізраїльський акцент, а також вивчала німецьку і вивчала відео з молодою Гелен Міррен, щоб запам'ятати її міміку та інтонації. За роль Рейчел Сінгер Честейн отримала кілька нагород та позитивну оцінку критики.
2011: прорив У 2008 році Честейн знялася в драмі Терренса Маліка «Дерево життя» з Бредом Піттом. Хоча прем'єра картини відбулася лише у 2011 році, тоді вона завоювала на 64-му Канському кінофестивалі головну нагороду, «Золоту пальмову гілку». За сюжетом, у одного з трьох синів пари розвивається едіпів комплекс. Честейн охарактеризувала свою героїню (матір) як «втілення людинолюбства», проте говорила, що зображати її спокій було дуже важко. Честейн хотіла зобразити героїню максимально приземленою та реалістичною. Готуючись до ролі, вона багато медитувала і розглядала картини з Мадонною. Також переглянула майже всі фільми з Лорен Беколл. Робота Честейн у «Древі життя» удостоїлася багатьох нагород, включаючи премії Асоціації кінокритиків Остіна у номінації «Прорив року» (на цій же церемонії вона перемогла в номінації «Найкраща акторка другого плану» за фільм «Укриття»), премій Асоціації кінокритиків Чикаго у номінації «Найкраща акторка другого плану» та «Супутник» у тій же номінації.
Знайомство з продюсеркою «Дерева» Сарою Грін принесло Честейн ще одну роль. Грін представила її режисерові Джеффу Ніколсу, який знімав драматичний трилер «Укриття», і той запросив Честейн на головну жіночу роль. За словами Честейн, до причин, з яких проєкт її зацікавив, була можливість попрацювати з Шенноном, шанувальницею якого вона була, а також з Ніколсом, оскільки її вразив його попередній фільм, «Вогнепальні історії». Роль принесла Честейн кілька номінацій і нагород різних спільнот кінокритиків, а також номінації на премії «Сатурн» найкращій акторці, «Незалежний дух» у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» та «Gotham Awards» на категорії «Найкращий акторський ансамбль». «Укриття», прем'єра якого відбулася 24 січня 2011 року на фестивалі незалежного кіно «Санденс», став першим із п'яти фільмів за участю Честейн, які того року вийшли на екран. У лютому на 61-му Берлінському міжнародному кінофестивалі прем'єровано драму «Коріолан», в якому вона працювала. Фільм був дуже високо оцінений критикою і виборов головний приз фестивалю — «Золотого ведмедя».
10 серпня у прокат вийшла феміністична драма про расову сегрегацію «Прислуга» Тейта Тейлора, екранізація однойменного бестселера Кетрін Стокетт про жительок столиці південного штату Міссісіпі, Джексона, у 1960-ті, коли чорношкірі стали активно боротися за свої права. Головною героїнею є Євгенія (Емма Стоун), яка мріє написати книгу від імені чорношкірої обслуги, щоб продемонструвати численні обмеження прав афроамериканців. Честейн виконала роль другого плану — Селію Фут, яка ніяк не може встановити добрих стосунків із сусідками. Готуючись до ролі, Честейн з'їздила в містечко Шугар Дітч (Sugar Ditch), штат Теннессі, де виросла її героїня. Голос Селії Честейн скопіювала з голосу матері Стокетт, з якою зустрілася на початку репетицій. Щоб набрати вагу для ролі, Честейн була змушена багато їсти, зокрема продукти з соєю. Для сцени, де Селія їсть смажене курча, для Честейн приготували спеціальне «веганське курча». Стрічка стала касовим хітом, заробивши понад 210 млн доларів при бюджеті в 20 млн, і отримала позитивні оцінки критики. За роль Селії Фут Честейн була номінована на безліч премій, зокрема на «Оскар», «Золотий глобус», BAFTA у категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» та Премію Гільдії кіноакторів США у категоріях «Найкраща жіноча роль другого плану» та «Найкращий акторський склад в ігровому кіно». З цих п'яти нагород Честейн здобула Премію Гільдії кіноакторів США як учасниця кращого акторського складу року.
У вересні на 68-му Венеціанському кінофестивалі представлено документальний фільм «Саломея Вайлда» Аль Пачіно на основі театральної постановки. Честейн зіграла біблійну персонажку Саломею. Цей давно знятий фільм став свого часу для Честейн першим, вона називала Аль Пачіно своїм «хрещеним батьком у світі кіно». 9 вересня на тому ж фестивалі в рамках основної конкурсної програми пройшла прем'єра детектива «Поля» режисерки Емі Манн, де Честейн зіграла з Семом Вортінгтоном, колегою за «Розплатою», Джеффрі Діном Морганою та Хлоєю Грейс Морец.
2012—донині У 2012 році Джессіка Честейн зіграла в драмі «Колір часу». Працювала з Терренсом Маліком над романтичною драмою «До дива», але її роль вирізали з фільму. У трилері Кетрін Біґелоу «Тридцять хвилин по півночі» зіграла Маю й за бездоганне перевтілення була номінована на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль. У 2013 році виконала головну роль у фільмі жахів Андреса Мускетті «Мама».
У 2014 році Честейн із Меттью Мак-Конагеєм, Енн Гетевей та Майклом Кейном знялась у науково-фантастичній драмі Крістофера Нолана «Інтерстеллар». Для ролі брала уроки астрономії у астрофізика Кіпа Стівена Торна, виконавчого продюсера фільму. «Інтерстеллар» став для Честейн першим фільмом у жанрі сай-фай і першою її великобюджетною стрічкою: виробництво коштувало 165 мільйонів. Фільм став касовим хітом, зібравши понад 660 мільйонів доларів, і отримав позитивні відгуки.
4 листопада на відкритті Фестивалю Американського інституту кіномистецтва пройшла прем'єра кримінального фільму «Найжорстокіший рік» режисера Джей Сі Чендора з Оскаром Айзеком та Честейн у головних ролях. Під час підготовки до ролі Честейн вивчала події 1981 року та дивилася документальні фільми про нью-йоркський акцент, щоб достовірніше зобразити мешканку Брукліна. Дорогий одяг, який носить героїня Честейн — це речі з колекцій 80-х років будинку Armani, надані Робертою Армані на прохання Честейн. Вона підкреслила силу і амбітність своєї героїні і говорила, що вона відрізняється від усіх персонажів, яких їй коли-небудь доводилося грати. За цю роль Честейн втретє номінована на «Золотий глобус». Національна рада кінокритиків США визнала Честейн найкращою акторкою другого плану, а сам фільм — найкращим у році.
У жовтні 2015 року в прокат вийшли науково-фантастична драма Рідлі Скотта «Марсіянин» та фільм жахів Гільєрмо дель Торо «Багряний пік». У «Марсіанині» Честейн втілила керівницю експедиції Ares III Меліссу Льюїс. Про те, що Скотт шукає акторку для нового фільму, Честейн дізналася за кілька днів після виходу «Інтерстеллара». Спочатку вона прочитала книгу, що стала основою фільму, а потім зустрілася з режисером. Вона погодилася брати участь з кількох причин, серед яких було бажання зіграти астронавтку і попрацювати зі Скоттом. До ролі Честейн готувала астронавтка Трейсі Колдвел Дайсон, учасниця двох довготривалих екіпажів МКС. Вони вперше зустрілися у Космічному центрі Джонсона, де Честейн провела весь день. Крім того, Честейн на кілька днів вирушила до Лабораторії реактивного руху, яка займається розробкою безпілотних кораблів для НАСА. Підготовка до зйомок була складною і містила тренування у важкому скафандрі та імітацію роботи за умов відсутності гравітації. Фільм вийшов у прокат 2 жовтня і миттєво завоював визнання кінокритики.