Юліус Фучик (, 18 липня 1872, Прага ― 25 вересня 1916, Берлін) ― австро-угорський композитор та диригент чеського походження.
Біографія Народився 1872-го року в сім'ї дрібного ремісника. У віці 13 років вступив до Празької консерваторії за класом фаготу, скрипки та компанування. В останні півроку навчання компанування викладав Антонін Дворжак.
Після закінчення консерваторії Фучика призвали на військову службу до 49-го піхотного полку. Після демобілізації 1894 року повертається до Праги. Мільде — у минулому викладач Юліуса — пропонує йому вакансію у Львові та той не наважився полишити Прагу й організував Чеське камерно-духове тріо. Перший концерт новоствореного колективу завершився повним фіаско та згодом, завдяки новим творам, молодого композитора виступи стали успішнішими. У той же час, окрім тріо, Фучик грає в празькому Німецькому театрі як другий фаготист. Зрештою, так нічого й не досягши, він покидає Прагу й переїздить до Загреба.
У віці 25-ти років Фучик вирішує стати військовим капельмейстером, розпочавши свою діяльність військового музиканта у 86-му піхотному полку в Сараєво. У 1900 році полк перевели до Будапешту, у місті з кількома театральними та 5-ма полковими оркестрами оркестра Фучика виборює перше місце за популярністю й виходить на провідне місце. Саме перебування у Будапешті стає зоряним часом композитора, там же він знайомиться зі своєю нареченою Христиною Гардегг, котра викладала німецьку мову угорському панству.
У 1909 році полк передислоковують до Суботиці, 1910 року Фучик перевівся до 92-го полку (з дислокацією в Терезіні). Полковий оркестр за короткий час композитор робить одним зі зразкових та організовує з ним концерт у Празі. Але на батьківщині йому не раді — колег дратує зростаюча популярність Юліуса та його жінка-німкеня. Через деякий час Фучик змушений давати концерти переважно лише на курортах північної Чехії.
У лютому 1912 року в Берліні влаштовували Австрійський бал, на якому виступити запросили й Фучика з полковими музикантами. Німецька публіка була у захваті від оркестру — на окремих концертах збиралося до 10 тис. осіб. Брат Фучика Рудольф рекомендує йому переїхати до Берліна. 31 липня 1913 року Юліус подає у відставку й разом з жінкою переїздить, на новому місці він засновує музичне видавництво «Tempo» та оркестр чеських музик.
Незабаром почалася Перша світова війна. У лютому 1915 року в композитора прогресує невиліковна хвороба, яка наступного року звела його в могилу. Поховано Фучика на Вишеградському кладовищі Праги.
Твори
Доробок Фучика становить 323 опуси. Композиції військової тематики складають приблизно чверть, решта — симфонічні, камерні, та концертні твори. Найвідомішими з його маршів є «Вихід гладіаторів» () та «Флорентійський марш» (), а також:
Bosniaken, op. 66 Вхід гладіаторів, op. 68 Triglav, Slowenischer Marsch, Opus 72 Ungarischer Marsch, Opus 81 Unter der Admiralsflagge, Marsch, Opus 82 Magyar Indulo, Opus 97 Attila Indulo, op. 211 Salve Imperator, Opus 224 Danubia, Marsch, Opus 229 Hercegovac, Marsch, Opus 235 Leitmeritzer Schützenmarsch, op. 261 та інші
Примітки
Посилання Сайт присвячений Юліусу Фучику Марш «Аттіла» на YouTube