Емілій Макр (; ? — 16 до н. е.) — латинський дидактичний поет та науковець часів ранньої Римської імперії.
Життєпис Походив з родини вільновідпущеників. Народився у м. Верона. Отримав класичну освіту. Замолоду перебрався до Риму. Дружив з Вергілієм і Тібуллом. Овідій у «Скорботних елегіях» згадує, що ще юнаком він слухав Макра, який декламував свої твори, і захоплювався ним. Помер у Римі у 16 році до н. е.
Творчість Макр писав дидактичні поеми за зразком александрійських поетів. Сюжетом поеми «Орнітогонія» були перетворення людей у птахів і ворожіння по пташиному польоту. У «Феріакі» Макр писав про укуси отруйних змій і тварин, використовуючи відомий твір грецького поета Нікандра з Колофона, а в поемі «Про трави» — про лікарські рослини. Твори Макра використовував Вергілій, а також Лукан.
Макр був також джерелом відомостей для Плінія Старшого, який на нього посилається. У середньовіччі Макра вважали великим знавцем таємниць природи. Від названих творів Макра збереглися розрізнені фрагменти.
Джерела Mario Citroni, Franca Ela Consolino, Mario Labate, Emanuele Narducci, Letteratura di Roma Antica, Editori Laterza, Bari 1997
Примітки