«Вістки з Непалу» () — оповідання російського письменника Віктора Пелевіна.
Сюжет Оповідання починається з опису звичайного робочого ранку Любочки, інженера з раціоналізації в тролейбусному парку. Поступово проступають деталі, що змушують засумніватися в реалістичності дії. Врешті, під час виробничої наради відкривається гірка істина — це перший робочий день героїв оповідання в пародійному загробному світі, коли, згідно з православною догматикою, починаються так звані повітряні муки — герої відчувають приблизно те саме, що й за життя. Оповідання закінчується, як і починається, — можливо, під впливом оповідань В. В. Набокова, одного з улюблених письменників Пелевіна.
Публікація Оповідання вперше було опубліковане у 1991 році в складі авторської збірки «Синій ліхтар»В. Пелевин. Синий фонарь. М.: Текст, 1991, стр. 125., пізніше увійшло до книги Пелевіна «Жовта стріла»В. Пелевин. Желтая стрела. М.: Вагриус, 1998, стр. 171..
Примітки
Посилання «Вістки з Непалу» на сайті творчості Віктора Пелевіна