Петро́ Володи́мирович Шейко́ ( , Галиця Ніжинського району — , Київ) — український аграрій та політик. Народний депутат України II скликання; заступник Міністра агропромислового комплексу (1998—2000). Державний службовець 1-го ранґу (05.2002).

Член НСНУ (з 2005); голова Центральної ради і виконкому Всеукраїнського об'єднання «Порозуміння».

Освіта

Закінчив Українську с.-г. академію (1963—1968), за фахом — економіст-аграрник.

Кар'єра З 1968 — головний спеціаліст колгоспу «Світанок» Бобровицького р-ну Черніг. обл.

1968—1969 — в армії.

03.1970-04.1992 — економіст, старший економіст, головний спеціаліст, начальник відділу, начальник управління, 1-й заступник начальника Головного управління Міністерства сільського господарства України (Держагропром України, Мін-во с. г. і продовольства України).

В 1992—2005 — на владних посадах.

Національний комплекс «Експоцентр України», 1-й заступник генерального директора (05.2005-2007).

Помер 5 лютого 2013 року у місті Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Політична діяльність З 1992 — Представник Президента в Бобровицькому районі

1994—1998 — народний депутат України 2 скликання (з 04.1994 (2-й тур) до 05.1998) Бобровицький виборчий округ N 444, висунений виборцями.

З травня 1994 — голова Комітету з питань реґламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів. Був членом групи «Конституційний центр». На час виборів: Бобровицька райдержадмін., Представник Президента України в районі.

08.1998-03.2000 — заступник Міністра агропромислового комплексу України; 2000-03 — начальник Департаменту організаційної роботи, начальник Департаменту зв'язків з ВРУ та організаційної роботи Міністерства аграрної політики України.

04.2003-03.2005 — голова Бобровицької райдержадміністрації.

Творчість Співавтор книг з проблем соціального розвитку села.

Розвиток сфери платних послуг / Петро Володимирович Шейко, А. Я. Олексюк . — Київ: Урожай, 1991. — 124 с. Соціально-економічний розвиток села / М. Х. Вдовиченко, Петро Володимирович Шейко, М. К. Орлатий, Г. І. Купалова. — Київ: Урожай, 1989. — 152 с.

Родина дружина Мельник Альона Олексіївна — науковець; мати Галина Василівна (1919) — бухгалтер, пенсіонерка; син Геннадій (1971) — економіст, підприємець; дочка Олена (1973) — економіст, працівник банку «Київ»; син Володимир (1985)  донька Ольга (2009) п'ятеро онуків — Яна, Богдан, Дар'я, Мар'ян та Петро.

Відзнаки Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (червень 1997)

Примітки

Джерела Довідка ВР