Марко Борисович Бру́кман (справжнє ім'я — Мордух Беркович; 18 березня 1884, Бешенковичі — 9 лютого 1929, Полтава) — український живописець-портретист та плакатист; член Асоціації художників революційної Росії з 1926 року та Асоціації художників Червоної України з 1927 року. Герой Праці з 1926 рокуБрукман Марк Борисович / Российская еврейская энциклопедия. .

Життєпис Народився року в містечку Бешенковичах (нині селище міського типу Вітебської області Білорусі) у багатодітній сім'ї. Згодом сім'я переїхала до Полтави. У Полтаві навчався приватній студії Олександри Рощиної, згодом в Одеському художньому училищі (був учнем Киріака Костанді, Геннадія Ладиженського)

1905 року повернувся до Полтави. Згодом поїхав до Санкт-Петербурга. Вступив до Рисувальної школи Товариства заохочення художників, кілька років навчався у майстерні портретиста, професора Яна Францовича Ціонглінського. З 1915 по 1917 рік був вільним слухачем Вищого художнього училища по класу живопису.

У 1920-х роках працював художником у всеукраїнському Кінофотокомітеті. Помер в Полтаві 9 лютого 1929 року.

Творчість Працював у галузях станкового живопису (писав переважно портрети) та плаката. Серед робіт портрети: вчителя Івана Ризенка (1926); письменника Володимира Короленка (Полтавський художній музей); художників Соломона Ро­зенбаума (1928); Матвія Донцова (1928); Юхима Михайлова (1928); Павла Горобця (1928); Ф. Литвиненка (1929). Автор плаката «Григорій Сковорода» (1919).

Брав участь у художніх виставках у Полтаві з 1919 року, Москві у 1926 році, Харкові у 1927 році.

Багато творів художника втрачені під час німецько-радянської війни, решта зберігається у Полтавському художньому музеї та Полтавському літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка.

Примітки

Література