Держа́вний станда́рт початко́вої освіти́ — нормативно-правовий акт, який визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти, загальний обсяг їхнього навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, а також структуру та зміст початкової освіти в Україні.

Поточна редакція Державного стандарту затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2025 року № 1810. Цей документ є основою для розроблення типових та індивідуальних освітніх програм і застосовується для учнів, які розпочинають навчання в початковій школі з 1 вересня 2028 року.Про затвердження Державного ста... | від 26.12.2025 № 1810

Історія В Україні стандарти початкової освіти оновлювалися кілька разів, що відображало еволюцію педагогічних підходів та реформування національної системи освіти:

Державний стандарт 2000 року — базувався переважно на традиційному знаннєвому підході та орієнтувався на засвоєння учнями визначеного масиву фактів. Включав перехід на 12 класів, однак перехід скасували в 2011 р. Державний стандарт початкової загальної освіти 2011 року — затверджений постановою Кабінету міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462Про затвердження Державного стан... | від 20.04.2011 № 462. Документ зробив перші кроки до інтеграції предметів, однак зберігав жорсткий предметний поділ. Державний стандарт початкової освіти 2018 року — затверджений постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 у межах масштабної загальнонаціональної реформи «Нова українська школа» (НУШ).Про затвердження Державного станд... | від 21.02.2018 № 87 Цей стандарт уперше запровадив компетентнісний підхід, інтегроване навчання та поділ початкової школи на два цикли (1–2 та 3–4 класи). Він визначив 9 освітніх галузей замість окремих предметів. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України 2025 року, стандарт 2018 року остаточно втрачає чинність 1 вересня 2031 року.

Положення чинного стандарту Чинний Державний стандарт поглиблює компетентнісний і діяльнісний підходи, фокусуючись на гармонійному розвитку особистості, формуванні емоційного інтелекту, цифровій грамотності та інклюзивності. Реалізація стандарту ґрунтується на цінностях рівного доступу до освіти, поваги до особистості дитини, безпечного освітнього простору та збереження здоров'я.

Новий Державний стандарт продовжує реформу «Нова українська школа» та узгоджується з комплексною державною політикою «Освіта для життя». Головною зміною у структурі стало запровадження орієнтирів для оцінювання, які конкретизують очікувані результати навчання та слугують базою для створення підручників. Для комфортного переходу учнів до 5 класу вимоги повністю узгоджено зі стандартом базової середньої освіти.

Особливий акцент зроблено на створенні безпечного освітнього простору та психологічній підтримці дітей. Суттєво розширено інклюзивну складову: посилено підходи до індивідуалізації навчання, передбачено корекційно-розвиткову підтримку для учнів з особливими освітніми потребами та враховано специфіку навчання мовами національних спільнот або жестовою мовою.

З огляду на сучасні виклики документ адаптовано до цифрової реальності. У Базовому навчальному плані виокремлено години на інформатичну освітню галузь, а до вимог включено навички роботи з даними, кібербезпеки, етичної онлайн-взаємодії та критичного оцінювання інформації.

Цикли навчання Початкова освіта поділяється на два пов'язані цикли, що дозволяє враховувати вікові та психофізіологічні особливості дітей: ЦиклКласиОсобливості організації освітнього процесуПерший1–2 класиЗастосування діяльнісного підходу на інтегрованій основі. Переважають ігрові методи навчання. Головна мета — адаптація дитини до школи та підтримка пізнавального інтересу.Другий3–4 класиНавчання організовується на інтегровано-предметній основі, що формує самостійність та готує здобувачів освіти до переходу в базову середню школу.

Ключові компетентності Вимоги до результатів навчання у стандарті визначено на основі компетентнісного підходу. Наскрізними для всіх компетентностей є такі вміння: читати з розумінням, висловлювати власну думку, критично і системно мислити, діяти творчо, ініціативно, керувати емоціями, оцінювати ризики та розв’язувати проблеми.

Стандарт виділяє 11 ключових компетентностей: №Ключова компетентністьОсновний зміст1Вільне володіння державною мовоюУміння усно і письмово висловлювати думки, читати з розумінням, усвідомлення ролі української мови для культурного самовираження.2Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовамиАктивне використання рідної мови (якщо відрізняється від державної) та сприймання/надання простої інформації іноземною мовою, здатність до міжкультурного спілкування.3Математична компетентністьРозуміння ролі математики в житті, здатність будувати елементарні математичні моделі та розв'язувати проблемні ситуації.4Природничі науки, техніка і технологіїФормування допитливості, навичок спостереження та експериментування, розуміння значення науки та екологічних технологій.5ІнноваційністьВідкритість до нових ідей, здатність ініціювати проєкти та розв'язувати проблеми нестандартними методами.6Екологічна компетентністьУсвідомлення цінності природи, екологічна відповідальність, ощадливе використання ресурсів.7Інформаційно-комунікаційна (цифрова)Опанування основ інформаційної грамотності, безпечне використання цифрових інструментів для комунікації та навчання.8Навчання протягом життяЗдатність визначати цілі, планувати час, самостійно навчатися, оцінювати власний поступ.9Громадянські і соціальні компетентностіУсвідомлення ідей демократії, прав людини, рівності. Здатність діяти в нових обставинах, підтримувати ментальне здоров'я, співпрацювати.10Культурна компетентністьЗдатність до мистецького самовираження, збереження української спадщини, розуміння ролі мистецтва в житті.11Підприємливість і фінансова грамотністьГотовність брати відповідальність за рішення, фінансова обізнаність, волонтерство та втілення ідей у життя.

Освітні галузі Навчальне навантаження здобувачів освіти розподіляється між дев'ятьма освітніми галузями. На їх основі заклади освіти формують типові навчальні плани (з повною або частковою інтеграцією галузей).

Новацією стандарту 2025 року є включення до мовно-літературної галузі обов'язкових результатів з української та іноземної жестових мов, що суттєво посилює інклюзивність. Освітня галузьМета галузіМовно-літературна (українська мова та читання, мови корінних народів, іншомовна освіта, жестові мови)Формування вільного володіння державною мовою, здатності спілкуватися рідною та іноземними мовами, розвиток мовленнєвої творчості та міжкультурного діалогу.МатематичнаРозвиток математичної компетентності, формування обчислювальних навичок, просторової орієнтації, здатності створювати математичні моделі та розв'язувати практичні задачі.ПриродничаНабуття досвіду дослідження природи, пізнання взаємозв'язків у довкіллі, формування відповідальної та екологічної поведінки.ТехнологічнаРозвиток здатності змінювати навколишній світ без шкоди для нього засобами традиційних і сучасних технологій, практичне створення виробів та організація власного побуту.ІнформатичнаФормування алгоритмічного мислення, вміння безпечно використовувати цифрові інструменти, створювати інформаційні продукти та комунікувати онлайн.Соціальна і здоров’язбережувальнаРозвиток здатності до гармонійної міжособистісної взаємодії, самозарадності, турботи про власну безпеку, здоров'я та суспільний добробут.Громадянська та історичнаУсвідомлення зв’язків між минулим і теперішнім, відчуття належності до української нації та європейської спільноти, повага до прав людини і демократії.МистецькаРозкриття креативного потенціалу через пізнання різних видів мистецтва, художньо-творча діяльність та поглиблення естетичного досвіду.Фізична культураФормування стійкої мотивації до занять спортом, оволодіння руховими навичками та забезпечення гармонійного фізичного розвитку.

Індексація результатів навчання Для зручності планування та оцінювання Стандарт запроваджує чітку систему кодифікації кожного обов'язкового результату навчання. Індекс (наприклад, `4 МАО 2.1.1-1`) розшифровується так: +Структура індексу (на прикладі «4 МАО 2.1.1-1»)4МАО2.1.1-1Рік навчання (завершення циклу)Освітня галузь (Математична освітня галузь)Номер групи результатівЗагальний результатКонкретний результатОрієнтир для оцінювання

Оцінювання та ДПА Оцінювання результатів навчання здійснюється педагогічними працівниками за кількома шкалами, які самостійно обирає заклад освіти (з розробкою правил переведення до загальнодержавної системи):

Номінальна шкала («зараховано» / «не зараховано»); Рівнева шкала (початковий, середній, достатній, високий рівні); Бальна шкала (оцінювання за 12-бальною системою).

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершують 4 клас, здійснюється шляхом державної підсумкової атестації (ДПА) з державної мови, математики та інших предметів, визначених МОН.

Див. також

Державний стандарт дошкільної освіти Державний стандарт базової середньої освіти Державний стандарт профільної середньої освіти Стандарти професійної освіти Стaндарти вищої освіти Нова українська школа Освітня програма

Примітки

Література Державний стандарт початкової освіти 2018 року Що визначає Базовий навчальний план початкової освіти Освітні галузі початкової школи

Посилання

Про затвердження Державного ста... | від 26.12.2025 № 1810