Основне́ кодувао́ння згідно з ГОСТ 19768-87 було прийняте в 1987 р. замість KOI-8, але використовувалось мало. Основне кодування підтримували лише пристрої й програмне забезпечення, що вироблялись в СРСР (ЕС ПЭВМ, Лексикон, …), а також деякі принтери Epson.
Значно популярнішим виявилось описане в тому ж ГОСТі альтернативне кодування (з тим же набором символів, але в іншому порядку).
На базі основного кодування було створено ISO 8859-5, але й воно не знайшло широкого застосування.
Нижня частина таблиці кодування (латиниця) повністю відповідає кодуванню ASCII. Числа під буквами позначають шістнадцятковий код букви в Юнікоді. .0 .1 .2 .3 .4 .5 .6 .7 .8 .9 .A .B .C .D .E .F Примітки: в позиціях 0xF2—0xF5 мають бути прямі діагональні лінії позиція 0xFF, ймовірно, не використовувалась взагалі