Лілія Григорівна Москвич (23 вересня 1936, Дебальцеве) — український історик, дослідниця історії України кінця XIX — початку XX століття, кандидат історичних наук.
Біографія Народилася 23 вересня 1936 року в місті Дебальцевому (нині Донецької області). У 1960 році закінчила історико-філологічний факультет Ростовського державного університету. У 1960–1963 роках працювала вчителем історії в середній школі у Києві. З 1963 по 1996 рік — старший лаборант відділу історіографії та джерелознавства, науковий співробітник відділу історії України XIX — початку XX століття Інституту історії України НАН України. У 1989 році, під керівництвом доктора історичних наук В. Г. Сарбея, захистила кандидатську дисертацію на тему: «„Современник“ та історія України».
Основні праці «Українське питання» в Російській імперії (кінець ХІХ — поч. ХХ ст.): В 3-х частинах — Київ, 1999 (у співавторстві); Академік УАН Орест Іванович Левицький (1848—1922 рр.): Життєпис, бібліографія його праць і праць про нього. — Київ, 1998 (у співавторстві); Хроника рабочего движения на Украине. 1861—1899. — Київ, 1991 (у співавторстві); Хроника революционного рабочего движения на Украине. 1900—1917. — Київ., 1987 (у співавторстві); История Киева: В 3-х томах. — Том 2. — Київ, 1984 (у співавторстві); Литовские статуты в украинской советской историографии // Первый Литовский статут 1529 г. — Вільнюс, 1982.
Література Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
Примітки