Флоріан-Вітольд Знанецький (15 січня 1882, Свьотніки, Польща — 23 квітня 1958, Урбана, США) — польський і американський філософ, соціолог. Він уважається однією з головних фігур в історії польської та американської соціології, є засновником польської академічної соціології, а також, цілої наукової школи в соціології. Вчений отримав міжнародне визнання як співавтор (разом із В. Томасом) наукової праці «Польський селянин у Європі й Америці», котра вважається першою визначною роботою у сучасній емпіричній соціології. Він також зробив великий внесок до соціологічної теорії, ввівши такі терміни, як «гуманістичний коефіцієнт» і «культуралізм».
У Польщі Ф. Знанецький створив перший факультет соціології в Університеті Адама Міцкевича у Познані, де він викладав з 1920 по 1939 роки. Його кар'єра в США розпочалася в Чиказькому університеті (1917-1919) і продовжилася в Колумбійському університеті (1932-1934 і 1939-1940) й Іллінойському університету в Урбана-Шампейн (1942-1950). Учений був 44-м президентом Американського соціологічного товариства (1954).
Життєпис Флоріан Знанецький народився 15 січня 1882 року в Свьотніках, Велике князівство Познанське (частина Німецької імперії) в сім'ї Леона Знанецького () й Амелії, уродженої Гольц (). Через 5 років родина переїхала до Королівства Польського, яке перебувало в складі Російської імперії. Початкову освіту здобув у гувернерів, потім навчався в гімназіях Ченстохови та Варшави.
Поетична творчість Одним із юнацьких захоплень Ф. Знанецького була поезія. Вже в сімнадцятилітньому віці він писав для Варшавських літературних журналів і користувався певною популярністю. Серед його творів слід виділити драму «Хеопс» (, 1903), вірш «До Прометея» (, 1900). Однак, замість літературної кар'єри Знанецький вибрав філософію та соціологію.
Освіта Майбутній учений вступив до Імператорського Варшавського університету в 1902 році, але незабаром був виключений з нього за участь в акції протесту проти скорочення російською адміністрацією прав студентів. Перебуваючи під загрозою призову на військову службу до російської імператорської армії, він вирішив іммігрувати та на початку 1904 року виїхав до Швейцарії. В цей період він короткий час працював редактором у франкомовному літературному журналі «Nice Illustrée» (кінець 1904 — початок 1905); інсценував свою власну смерть; деякий час служив у Французькому іноземному легіоні в Алжирі; працював на блошиному ринку, на фермі, в бродячому цирку, та як бібліотекар у Польському музеї в Рапперсвілі.
Невдовзі Ф. Знанецький відновив своє університетське навчання, спочатку в Женевському університеті (1905–1907), потім у Цюрихському університеті (1907–1908), зрештою перевівся до Сорбонни (1908–1909), де відвідував лекції таких видатних науковців, як Анрі Бергсон та Еміль Дюркгайм. У 1906 році майбутній учений одружився з польською студенткою Женевського університету Емілією Швейковською (). В 1908 році в них народився син, майбутній поет і письменник Юліуш Знанецький (). У 1909 році після смерті свого наукового керівника Фредеріка Ро (), він повернувся до Польщі, де в 1910 році отримав ступінь доктора філософії в Яґеллонському університеті.
Рання польська кар'єра У 1910—1914 роках учений мешкав у Варшаві. 1910 року Ф. Знанецький став членом Польського психологічного товариства (), в якому він був досить активним членом протягом наступних декількох років, ставши його віце-президентом у 1913–1914 роках.
Через свою політичну активність у минулому, вчений не мав можливості отримати посаду у великому університеті. З 1912 по 1914 роки він викладав у новоутвореному жіночому закладі вищої освіти «Вищих педагогічних курсах для жінок» (). У цей час польський науковець також працював у різних європейських інституціях, які займалися польськими мігрантами; пізніше він використав цей досвід у роботі варшавського Товариства опіки над емігрантами (), де він працював у 1910—1914 роках. Із 1911 року він був директором цього Товариства і редактором (1911–1912) його журналу «Польський емігрант» (). Ф. Знанецький став експертом з польської міграції: в 1911 році публікує статті «Статистика еміграції» () й «Еміграція та положення сільського населення, працюючого в Королівстві Польському» (); в 1914 році написав доповідь для уряду на 500 сторінках «Сезонна міграція» ().
Співпраця з В. Томасом
У 1913 році Ф. Знанецький познайомився з американським соціологом Вільямом Томасом, який приїжджав до Польщі в зв'язку зі своїм дослідженням польських іммігрантів у США. Вони почали співпрацювати й згодом американський учений запросив Знанецького до Чикаґо для продовження співпраці в США. В липні 1914 року після початку Першої Світової війни останній залишив Польщу щоб працювати дослідником-асистентом В. Томаса.
В 1915 році померла дружина Ф. Знанецького Емілія. В наступному році польський учений одружився з Ейлін Марклі (, 1886—1976). Вони мали одну дочку, соціолога Гелену Знанецьку Лопату (), котра народилася в 1925 році.
Протягом 1917—1919 років польський науковець викладав соціологію в Чиказькому університеті.
Співпраця Ф. Знанецького з В. Томасом завершилася виданням у співавторстві п'ятитомної праці «Польський селянин у Європі й Америці» (, 1918–1920), яка вважається класичною в соціології. Ця фундаментальна праця позначила початок нового етапу в розвитку емпіричних соціологічних досліджень і стала класичним зразком дослідження в стилі Чиказької школи соціології. Співробітництво з В. Томасом ознаменувало остаточний перехід у кар'єрі Знанецького від філософа до соціолога. Останній залишався в Чикаґо до середини 1919 року, після чого переїхав до Нью-Йорку слідом за Томасом, який втратив свою роботу в Чикаґо через надумані звинувачення та арешт.
У цьому ж році Ф. Знанецький видав нову книгу «Культурна реальність» (), яка все ще була більша філософською, ніж соціологічною. Вона була написана англійською та містила синтез його філософських поглядів. У Нью-Йорку Томас і Знанецький продовжили дослідження для корпорації Карнеґі () щодо процесу американізації іммігрантів. Польський учений сприяв написанню праці Томаса «Насаджені риси характеру Старого світу» (), й опублікував анонімну статтю з цієї теми в «Atlantic Monthly» в лютому 1920 року.
Фундація польської соціології
Після закінчення Першої Світової війни Польща здобула незалежність. У 1919 році Ф. Знанецький зв'язався з новоутвореним Міністерством релігії й освіти, обговорюючи своє повернення на батьківщину в разі надання йому допомоги у посіданні кафедри в польському університеті. Йому запропонували посаду професора філософії в новоствореному Університеті імені Адама Міцкевича у Познані.
В 1920 році Ф. Знанецький повернувся на батьківщину, де у Познанському університеті він згодом став першим професором соціології. Він досяг цього перейменувавши факультет з «Третього філософського факультету» на «Факультет соціології та філософії культури», зробив те ж саме зі своєю кафедрою, а також, створив Соціологічну семінарію. В 1927 році його факультет отримав офіційну назву «Факультет соціології» та в 1930 році отримав дозвіл на підготовку науковців та присвоєння їм наукових ступенів з соціології. Під час перебування в Познані вчений видав свої праці «Вступ до соціології» (, 1922) та двотомну «Соціологію освіти» (, 1928—1930).
В 1921 році він також заснував Польський інститут соціології (), п'ятий за віком соціологічний інститут в Європі. В 1930 році цей інститут розпочав публікацію першого польського соціологічного журналу «Соціологічний огляд» (), головним редактором якого Ф. Знанецький був протягом 1930—1939 років. У цьому ж році інститут організував першу польську наукову соціологічну конференцію. Знанецький уважається батьком соціології у Польщі завдяки його величезному вкладу як фундатора цієї науки.
Пізніша діяльність у США Підтримуючи зв'язки з американськими соціологами, Ф. Знанецький викладав як запрошений професор () у Колумбійському університеті протягом 1932–1934 років і влітку 1939 року. Того літа закінчився польський етап його діяльності, адже напад Німеччини на Польщу та початок Другої Світової війни не дозволили йому повернутися на батьківщину. Вчений до останнього намагався повернутися до Польщі, де залишилися його дружина та дочка, однак, зіткнувшись з її окупацією, він повернувся до Сполучених Штатів; його сім'я, врешті-решт, приєдналася до нього в 1940 році.
За допомогою американських колег, польський соціолог продовжив свою викладацьку діяльність у Колумбійському університеті до середини 1940 року. Після цього він переїхав до Іллінойського університету в Урбана-Шампейн і в 1942 році отримав американське громадянство, що дозволило йому займати посаду постійного професора. Він викладав у Іллінойському університеті до виходу на пенсію, вирішивши не повертатися до комуністичної ПНР, яка постала після закінчення Другої Світової війни (незважаючи на пропозицію професорства та кафедри у Познанському університеті).
Останні роки В 1950 році він вийшов на пенсію, ставши професором-емеритом (). У 1954 році Ф. Знанецький був обраний 44-м президентом Американського соціологічного товариства.
Помер учений 23 березня 1958 в Урбані, Іллінойс.
Науковий доробок На світогляд Ф. Знанецького вплинули три культурні середовища, котрі в першій половині ХХ століття значно відрізнялися: Польща, Західна Європа та США. В силу цього творчість ученого важко віднести до якоїсь чітко визначеної школи або одного напрямку в соціології, однак, як соціолог-теоретик він більше тяжів до західно-європейської філософсько-соціологічної думки. Основною цариною його наукових інтересів було дослідження взаємозв'язків між колективною свідомістю та соціальним середовищем. Поглядам 3нанецького притаманне поєднання ідей неокантіанства, «філософії життя», принципів позитивістської соціології.
Предметом соціології вважав культуру, розглядаючи суспільство як культурну систему, що складається з соціальних, економічних, технологічних та інших підсистем, а соціальні інституції — як поєднання свідомої діяльності людей і певного виду цінностей, правил поведінки.
Польський соціолог також цікавився соціологією науки. Він аналізував соціальні ролі науковців і концепцію наукової школи. Праці вченого торкаються таких царин соціологічної науки, як міжгруповий конфлікт, соціологія міста та села тощо.
Серед наукового доробку Ф. Знанецького є праці не лише з філософії та соціології, але й із культурології, соціальної психології та педагогіки.
Емпірична соціологія Вклад Знанецького до емпіричної соціології розпочався у співпраці та під впливом В. Томаса. «Польський селянин у Європі й Америці», п'ятитомна праця, яку вони написали у співавторстві, вважається класичною в емпіричній соціології. Це дослідження польських іммігрантів у США, яке базується на аналізі особистих документів. Ця праця стала знаковим дослідженням американізації — процесу, під час якого нові іммігранти до США «стають американцями».
«Польський селянин у Європі й Америці» є найбільш цінним вкладом Знанецького до емпіричної соціології. Більшість інших його робіт зосереджені на теорії, єдиним іншим помітним виключенням є праця «Місто в свідомості його мешканців» (, 1931).
Соціологія: теорія та визначення Ключовим елементом соціологічної теорії Ф. Знанецького є його бачення соціології зокрема та соціальних наук у цілому як наукової області, що однозначно відрізняється від природничих наук. Учений визначає соціологію як науку про соціальні дії. Рекомендована ним методологія — аналітична індукція: аналіз типових ситуацій (case studies) й узагальнення на основі нього.
Теорія польського науковця складає основну частину соціологічної теорії дії, є головною у заснуванні гуманістичної соціології. Іншим терміном, пов'язаним із теорією Знанецького, є «систематична соціологія» (). Він намагався запропонувати головну (загальну) соціологічну теорію, яка б подолала розрив між емпіричною та теоретичною соціологіями.