Ларс Алін (; 4 квітня 1915, Сундсвалль, Швеція — 10 березня 1997, Швеція) — шведський письменник-прозаїк, лауреат численних премій та нагород.
Життєпис Ларс Алін народився у бідняцькому районі Сундсвалля і був наймолодшим серед семи братів та сестер. У віці трьох років Ларс з сім'єю переїхав до Стокгольма, де мати залишила родину заради відносин з іншим чоловіком. На новому місці діти мали піклуватися про себе самостійно через те, що батько Густаф Алін працював барабанщиком і тривалий перебував далеко від дому. Коли хлопчику було сім років, батько одружився з матір'ю-одиначкою Тіною Якубссон, що також мала двох синів та жила у Сундсваллі. Ларс ненадовго повернувся до рідного міста, проте невдовзі знову відбув до столиці.
Ларс Алін залишив школу у віці 13 років, здобувши лише початкову освіту, через потребу працювати заради сім'ї. З 1933 по 1935 рік Ларс навчався в училищі. У 1943 році він дебютував як письменник із твором Tåbb med manifestet. Стилістично різноманітні романи Аліна зробили його одним з найпопулярніших авторів післявоєнної шведської прози. У його творах вміло поєднувався пафос та гострий народний гумор, критики часто порівнювали Аліна з Федором Достоєвським та Томасом Манном.
У 1944 році Ларс отримав престижну літературну премію газети «Свенска даґбладет», а два роки потому одружився з Гуннель Алін, шведською письменницею, у співавторстві з якою він написав не одну книгу. У 1969 році Ларс отримав звання почесного професора університету в Умео. Серед інших заслуг та нагород варто відзначити отримання Скандинавської премії Шведської академії у 1995.
Бібліографія Tåbb med manifestet (1943) Inga ögon väntar mig (1944) Min död är min (1945) Storm kring Ahlin (1945, літературні дискусії) Om (1946) Jungfrun i det gröna (1947) Fångnas glädje (1947, новели) Egen spis (1948) Lekpaus (1948) Eld av eld (1949) Huset har ingen filial (1949) Ung man med manifest (1951) Fromma mord (1952) Kanelbiten (1953) Stora glömskan (1954) Kvinna, kvinna (1955) Natt i marknadstältet (1957) Gilla gång (1958) Nattens ögonsten (1958, ілюстровано Гоканом Бондсом) Bark och löv (1961) Hannibal Segraren (1982, разом з Гуннель Алін) Tal på Övralid 1983, (1983) Sjätte munnen (1985) Vaktpojkens eld (1986, новели) Din livsfrukt (1987) 4 pjäser (1990) De sotarna! De sotarna! (1990) Det florentinska vildsvinet (1991) Estetiska Essayer (1994) Sjung för de dömda! (1995) Breviarium (1996, ессе) Landsatt per fallskärm (2002) Som guld i glöd (2007)
Нагороди У списку перераховано лише деякі з нагород письменника. Літературна премія газети «Свенска даґбладет» (1944) Літературна премія журналу Vi (1954) Премія Доблоуґа (1963) Премія Сіґне Екблад-Ельд (1970) Премія Челльґрена (1982) Премія «Аніара» (1983) Літературна премія Сельми Лагерлеф (1988) Премія Августа (1990) Премія Ґерарда Бонніра (1991) Скандинавська премія Шведської академії (1995)
Примітки
Посилання