Сергій Михайлович Михайленко ( 3 березня 1965, Дніпропетровськ, Українська РСР) — член Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ; директор департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур (06.2009-12.2010).

Освіта

Дніпропетровський металургійний інститут, технологічний факультет (1982—1987), інженер-металург.

Трудова діяльність

З 08.1987 — інженер відділу наукової організації праці та управління Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені Леніна. З 07.1989 — секретар комітету комсомолу Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені Леніна, Ленінський райком ЛКСМУ міста Дніпропетровська. З 10.1990 — експерт Українського відділу інформаційного молодіжного прес-агентства («УкВ ІМА-прес»). 12.1991-05.1994 — заступник генерального директора, генеральний директор Інституту міжнародних зв'язків, економіки, політики та права. 1989—1990 — член Демплатформи в КПРС. 1993—1994 — голова Дніпропетровської організації ПДВУ, Дніпропетровської обласної організації об'єднання «Нова Україна». 1997—1998 — голова Дніпропетровської міської організації партії ВО «Громада». 09.1996-11.1997 — голова Експертної ради з питань страхування при Кабінеті Міністрів України. 12.1995-05.1996 — радник першого віце-прем'єр-міністра України на громадських засадах 10.1996-05.1998 — президент Ліги страхових організацій України. 04.1999-10.2001 — помічник народного депутата України Олександра Турчинова. 06.2002-01.2003 — заступник директора ТОВ «БІП». 06.-10.2003 — помічник народного депутата України Валерія Пустовойтенка. 10.2003-01.2004 — президент страхової компанії «БСК». 03.2004-09.2005 — директор депутатського клубу «Парламент». З 06.2006 — помічник-консультант народного депутата України Юрія Самойленка. 03.2008-06.2009 — заступник Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Був членом спеціальної слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності ЧМП «Бласко», членом спеціальної комісії Верховної Ради України з доопрацювання проекту Закону «Про вибори народних депутатів України» як автор проекту (1997).

Державний службовець 1-го рангу.

Захоплюється футболом.

Парламентська діяльність

Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 (2-й тур) до квітня 1998, Жовтневого виборчого округу № 76, Дніпропетровської області, висунутий виборцями. Член Комітету боротьби з організованою злочинністю. Член групи «Єдність». На час виборів: директор Інституту міжнародних зв'язків, економіки, політики і права, член Партії демократичного відродження України.

Сім'я Батько Михайло Андрійович (1945) — тех. директор Дніпроп. трубного з-ду; мати Людмила Леонідівна (1945) — пенс.; дружина Олена Миколаївна (1964) — менеджер; син Антон (1987) — студент.

Примітки

Посилання Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»